В Україну прийшла економічна цензура? [ Редагувати ]

Хто володіє інформацією, той керує світом. Що ж трапляється, якщо інформації немає? Це Ви можете зрозуміти, подивившись, як бореться за виживання сьогодні українська економіка та бізнес, які змушені жити одним днем, не маючи хоча б якоїсь стратегії розвитку, бо не знають правди про економічну ситуацію в країні. Уряд її засекретив. Так, вірогідно ці цифри, негативні, але їх мають знати підприємці та економісти, бо це, як точка відліку, без якої просто неможливо планувати свою діяльність.

"Економічна цензура" - це словосполучення вжив наприкінці тижня перший заступник глави Секретаріату президента Олександр Шлапак. Він повідомив про останню ухвалу уряду цієї середи - про заборону оприлюднювати всім органам влади та державним організаціям фінансово-економічну статистику без погодження з Держкомстатом.

Нагадаємо, місяць тому держслужбовцям було заборонено оприлюднювати будь-яку аналітичну інформацію без особистого дозволу прем'єра чи першого віце-прем'єра. У Секретаріаті попередили, що у разі оприлюднення розпорядження про "економічну цензуру" президент скасує його своїм указом.

Навіщо приховувати цю інформацію, якщо уряд щомісяця звітує про чергове перевиконання доходів держбюджету? У магії економічних цифр розбирався Геннадій Вівденко.

Вони давно вже не будують нових станцій. Дніпропетровський метрополітен, напевне, - найкоротший у світі: протяжність 8 кілометрів, усього 6 зупинок. Прем'єр неодноразово обіцяла виділити гроші на продовження робіт, проте метробудівці з її рідного міста їх так і не побачили. Частина прохідників вже звільнилися через затримки зарплатні. З початку літа ті, що залишились, працюватимуть лише один день на тиждень. Як відкачувати воду, яка постійно заливає тунелі, невідомо.

Дніпропетровське метро не отримує ані копійки з держбюджету. У мерії непокояться, аби не сталося катастрофи. Гілка, що будується - під центральним проспектом. Вода може спричинити його провал.

Ірина Прилипа, начальник управління транспорту Дніпропетровської міськради:

- У нас идет глубокое залегание метрополитена. Это связано с наличием грунтовых вод. Хотя бы на откачку и все техсредства чтоб обеспечить работу, связанную с этим, нужно было закладывать деньги. Но их никто не заложил.

Бюджетна комбінація із трьох пальців переслідує й відомий запорізький "недобуд". Хоча за задумом будівельників новий міст мав слугувати українцям вже цього року. Запоріжжя й так на сьогодні в транспортному паралічі. Є один пристойний міст сімдесятирічної давнини, але сьогодні він не витримує транспортного потоку. На новий міст цього року виділили 5 мільйонів гривень замість 100. Місцева влада каже: на їхні запити у Кабміні розводять руками.

Іван Сухомлін, начальник управління капітального будівництва міста Запоріжжя:

- Не пополняется статья бюджета, в которой записаны в бюджете вот эти 100 миллионов. Не пополняется статья бюджета. Поэтому денег нет. Просто нет живых физических денег.. Нельзя в раскорячку оставлять мосты на временных опорах, на временных креплениях, на временных узлах.

Виділених грошей, каже Іван Сухомлин, не вистачить, щоби навіть зберегти збудоване. Арматура та метал іржавіють. Конструкції опор розхитує "Дніпро широкий". У мостобудівника Миколи Захарчука мало працювати більше 300 робітників на об'єкті. Натомість бюджетна "посуха" змусила мостовиків скласти каски.

Микола Захарчук головний спеціаліст управління капітального будівництва міста Запоріжжя:

- Такими темпами очень долго, я как уже опытный строитель говорю. Не знаем, или докончим мы его. Молодежь, Может, докончит, если такими темпами. Может быть, не знаю.

Аграрії також не дочекалися виконання обіцянок прем'єра, каже Олександр Лапа. Він - співробітник Українського клубу аграрного бізнесу. За даними сільгоспвиробників, закупівля державою зерна майбутнього врожаю, обіцяна у травні, так і не розпочалася. Таким чином, країна не готує запаси на зиму, а селяни не мають коштів для літніх робіт.

Володимир Лапа, керівник групи експертів Українського клубу аграрного бізнесу:

- На жаль, процес призупинений, і багато сільгосппідприємств, які подали заявки до Аграрного фонду, вони, на жаль, зараз знаходяться, м'яко кажучи, в дуже невизначеній ситуації. Очевидно, що це сприятиме погіршенню якості і зменшенню валового збору

Лапа свідчить, що втричі знизилася бюджетна підтримка галузей економіки. Місцеві органи влади дивуються: якщо уряд звітує про перевиконання надходжень до скарбниці, та ще й кредит МВФ отримано, то де бюджетні видатки, які записані в головному фінансовому документі держави? Як витрачаються бюджетні доходи, напевне, відомо лише Богові та прем'єру. Але як вони створюються - стає дедалі яснішим.

Геннадій Вівденко, кореспондент:

- У селі Германівка урядову "турботу" відчули у розпал посівної. Податкова підготувала певний сюрприз. Місцеві фермери залишилися без грошей на купівлю палива та міндобрив.

Фермер Юрій Афанасенко скаржиться: він мав право зі спецрахунку із сплати ПДВ купляти міндобрива та дизпальне. Що він і зробив, щоб посіяти на цьому полі гречку. Утім місцева податкова повідомила, що за новим законом гроші треба повернути державі. Їх було не так багато - дві з половиною тисячі гривень, але Афанасенку довелося влізти у борги, щоб не наразитися на штрафні санкції.

Юрій Афанасенко фермер:

- Чувство несправедливости осталось. Из расчета 5 гривен за литр - это 500 литров. 500 литров - это как раз чтобы сделать культивацию и посевную работу

Фіскальні органи йдуть на будь-яку хитрість, щоб виконати місячний план із надходжень, каже Леонід Рубаненко. Він приватний підприємець та голова союзу податкових консультантів. За його словами, одна з найпоширеніших схем - примарна сплата податку.

Приміром, податківець просить знайомого підприємця сплатити неіснуючий податок в останній день місяця. Той перераховує гроші, але на другий-третій день нового місяця податківець зазначає помилку платежу, і гроші відправляються назад. Податковий план виконано. Гривень у казні, втім, немає.

Наступна схема наповнення бюджету - авансові платежі з податку на прибуток. Податківець просить бізнесмена сплатити гроші наперед - за липень, серпень тощо. 5 підприємств, засновником яких є Рубаненко, сплатили аванс вже за вересень. Підприємець запевняє, що податківці потрапляють у справжню кабалу до бізнесу.

Леонід Рубаненко, голова союзу податкових консультантів:

- Ці податківці стають рабами своїх підприємців, за яких вони відповідають. Що з того податківця, який прийде на підприємство на перевірку, коли він думає: коли прийде 29 число, то знов треба ухилятися перед бухгалтером, перед директором і випрошувати, вимолювати ті кілька сотень або кілька тисяч гривень. Ос це деморалізація управління державними податками.

Між тим, основна схема виконання доходів ще простіша.

Приміром, податківцю цього місяця треба зібрати 1 гривню податків. Об'єктивно він бачить, що підприємства скорочують в умовах кризи своє виробництво і сплатять лише 80 копійок. А значить, у нього буде лише 80% від плану зборів. Утім кмітливий податківець у рамках бюджетного розпису знижує планку зборів звітного місяця до 60 копійок, і отримує 133% плану. Ось це перевиконання і заявляють українцям.

Але хитромудрі схеми навряд чи врятують уряд. Недалекоглядність урядової математичної моделі розгадати нескладно. Це може зробити учень, що опанував прийоми множення та ділення.

Держбюджетом передбачено, що доходів цього року зберуть 237 мільярдів гривень - це, у середньому, приблизно 20 мільярдів гривень на місяць. За останніми даними держказначейства, за січень-квітень доходів зібрано 62 мільярди - це 15 з половиною мільярдів у середньому щомісячно. За рік виходить 186 мільярдів. Бюджетна дірка в доходній частині, за грубими підрахунками, - 51 мільярд гривень.

Екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник, який на початку року не схотів брати участь у цифрових махінаціях, цього тижня в одному з часописів заявив таке: "Я проводив співставлення доходів з багатьма статтями видатків. Так ось, доходів бюджету вистачає на зарплати, на пенсії і на комунальні платежі. На все решта коштів не вистачає".

Можна сподіватися, що економіка зростатиме у другому півріччі шаленими темпами і закриє податками цю дірку. Проте сам уряд на це не сподівається. Звідси і "економічна цензура".

П'ятий місяць поспіль українці не знають показника валового внутрішнього продукту. Він прихований розпорядженнями уряду. А з нього можна прогнозувати вірогідність сплати пенсій та будівництво мостів. За підрахунками Національного банку, падіння української економіки у першому кварталі становило до 20%. У 90-х українські громадяни при потуранні тодішніх урядів вивчили, що таке фінансові піраміди. Зараз, за сприяння уряду Тимошенко, зможемо дізнатися, що таке фінансова прірва.

Геннадій Вівденко, Сергій Бордюжа, Світлана Шекера, Віталій Мельник, "Подробиці тижня", телеканал "Інтер"