Украинец показывает мастерство слалома, несмотря на отсутствие рук [ Редагувати ]
Професійний гірськолижник, успішний юрист і люблячий батько. Інтер продовжує серію сюжетів про людей, які наперекір долі, домоглися майже неможливого. Сьогодні ми розповімо про Віталія Бєлаша. Ця людина - підкорює засніжені вершини - на рівних зі здоровими лижниками. І це без обох рук. Розповідає Ольга Вихованська.
Віталій Бєлаш втратив обидві руки у 6-ть років - їх ампутували після обмороження. Але це не зламало хлопця. За професією - він став успішним юристом, за покликанням - гірськолижником.
Віталій Бєлаш, спортсмен:
- Кто-то клеит самолетики, кто-то собирает марки, а кто-то ждет зимы - покататься на лыжах.
Нині у Віталія період виснажливих тренувань. Без сторонньої допомоги він одягає лижі і впевнено опановує гірськолижну трасу. Здалеку і не помітиш, що цей спортсмен без рук. Хоча спочатку все давалося не так просто.
Віталій Бєлаш, спортсмен:
- Первый раз спустился с горы как снеговик. Я думал поездить с инструктором, и подхожу на гору, а он говорит извини, я с тобой ездить не буду, я боюсь.
Наталія Лобас не побоялася. Тренер сама знайшла Віталія і запропонувала професійно займатися гірськолижним спортом. Нині вона тренується з двома спортсменами з обмеженими фізичними можливостями.
Наталя Лобас, тренер:
- Хотелось Подарить крылья за спиной. И чтобы они были примером для других. Потому что в Европе это на каждом шагу.
В Україні Віталій - єдиний професійний гірськолижник без рук. У світі таких багато. На лижі стають навіть сліпі. Степан Карас приїхав з Польщі. Діагнози - ДЦП і сліпота - не завадили йому опанувати лижі.
Степан Карас, спортсмен із Польщі:
- Они дают мне такую свободу. Такой ветер не раз. Это так быстро надо ехать по трассе. Это хобби.
Відчути свободу і не впасти духом. У цьому тренер Наталія Лобас мріє допомогти ще не одномУукраїнцю з важкою долею. АджЕ в тому, що в житті немає нічого неможливого, - вона та її учні уже переконалися.
Завтра ви побачите, як можна змінити світ - з інвалідного візка. Нашим героєм буде Олег ІванЕнко. Він мав мізерні шанси вижити, втім не лише навчився плавати з паралізованими ногами, а й відкрив реабілітаційні центри для інвалідів у своєму місті. Історію про сильного духом нашого співвітчизника - дивіться завтра о 12-тій.