Між "лівими" таборами немає згоди [ Редагувати ]

Традиційно річницю Жовтневої революції відзначали сьогодні українські ліві. Щоправда, гучних святкувань вони не влаштовували. Що й зрозуміло - після поразки трьох лівих кандидатів, які зібрали на цих виборах голосів у кілька разів менше, аніж на минулих, веселитися не доводиться. Це швидше привід зайвий раз нагадати прихильникам про своє існування і задекларувати позицію партій під час другого туру. До речі, відтепер українських лівих вже не троє, а четверо. До КПУ, СПУ, ПСПУ додався ще й молодіжний рух "Ліва ініціатива".

Біля Київського Арсеналу - невеликий майданчик ортодоксального комунізму. Звідси завжди вирушають святкові демонстрації, влаштовані КПУ. Традиційний комплект для святкування дня Великої жовтневої соціалістичної революції: червоні прапори, духовий оркестр, стандартний набір гасел. Учасників - скільки назбирається.

Дехто приїздить із провінції. Тетяна Шевченко з Ніжина прибула з онуком. Спочатку пройдеться в колоні, потім - покаже онуку столицю.

Тетяна Іванівна Шевченко: "Я комуністка, і внук буде комуністом, зараз октябренок, а стане піонером".

Шестирічний Ігор, хто такі жовтенята та піонери ще не розуміє. Однак знає, хто такий Ленін - бабуся розповідала.

Ігор Шевченко: "Ленін - це вождь. Я хочу бути похожим на Леніна".

Для лівих 7 листопада - привід прогулятися під американським посольством, попротестувати проти американського впливу на українську політику та проти окупації Іраку. Наостанок - розповісти охоронцям амбасади кілька анекдотів про окупований Ірак. Замість портретів Леніна тут - портрети Че Гевари. Замість Інтернаціоналу на акціях грають джаз. Прихильників КПУ ліворадикальна молодь називає "забюрократизованими".

Верник: "Молодь лівого спрямування відчувала цей бюрократизм традиційних лівих партій - комуністів, соціалістів, багато відколів було та відламів. І велика була чорнова робота по зібранню радикально лівої молоді навколо об'єднання "Ліва ініціатива". І ми це зробили. Зараз ви бачите наші можливості".

За п'ять хвилин після ліворадикалів до американського посольства приходять прихильники Наталі Вітренко. Для них 7 листопада - привід знову згадати про Міжнародний валютний фонд та поневолений народ Іраку. Анекдотів про окупацію, на відміну від попередників, не розповідають. Промови у виконанні Вітренко - набагато серйозніші. Американцям учасники мітингу радять слухати й лякатися.

Вітренко: "Мы посмотрим, мы знаем, как навести порядок на планете Земля. Будет новый союз. Союз Украина-Беларусь-Россия, славянский этот могучий союз вместе с Китаем, с Индией, со странами Ближнего Востока создаст триумф справедливости. Мы выбросим доллары со своей территории, и вы рухнете сами".

Найнепримітніше святкування 7 листопада - у виконанні Соціалістичної партії. Олександр Мороз та невелика кількість прихильників покладають квіти до пам'ятника Леніну, і згодом розходяться.

У КПУ святкування набагато серйозніше. Апофеоз 7 листопада: під гімн СРСР приймають до лав партії нове поповнення. Знову - традиційний набір: червоні троянди, партквиток - у руки, братські обійми та напутні слова. З трибуни лунає старе "Народ та партія - єдині", потім плавний перехід до теми виборів.

У першому турі виборів ліві отримали голосів найменше за всю історію країни. Жоден з лівих кандидатів на перетнув навіть 10-відсоткову межу. Однак, у них все одно "золота акція", бо лівий електорат може додати голосів одному з двох кандидатів у лівому турі. І вже тиждень лунає питання: з ким ви, ліві сили?

Золота акція другого туру в лівих - одна на всіх. Петро Симоненко старанно уникає прізвищ і посилається на рішення ЦК.

Симоненко: "Я заявляю, що ми, комуністи, прийняли виважено рішення, яке було на пленумі 4 листопада. Воно таким буде і залишиться постійним у тому вигляді".

Можна нікого не підтримувати, але важливо - з ким потім працюватимеш. Комуністи кажуть - вони готові говорити з тими силами, котрі підтримають ідеї КПУ. Це - дружба з Росією, неприйняття НАТО, державний статус російської мови, соціальні стандарти. Майже витяг з програми Віктора Януковича. Ім'я прем'єра комуністи вголос не називають - партійна дисципліна. Але здогадуватися і вбачати знайомі риси у портреті симпатичного їм кандидата журналістам не забороняють.

Грач: "Это как у кого какие способности, чей портрет нарисовать. Мы портреты не рисовали, а мы заявляли о свой оценке и позиции".

Лідер КПРФ - відвертіший за українських колег. Геннадій Зюганов каже - умови, котрі висуває КПУ, вже взяв на озброєння Янукович.

Зюганов: "Я считаю, что Янукович уже в первом туре высказал такие предложения - это укрепление братских связей по линии граждан и экономики, это введение русского языка, это анти-НАТО, по сути которые разделяют все коммунисты, и ряд социальных программ, связанных с заботой о стариках, детях, подготовки кадров и учебы".

Соціалісти, як і передбачали, віддали перевагу іншому Вікторові. Щоправда, висунули йому 8 попередніх умов. Сім із них Ющенко пообіцяв виконати повністю, одну - частково. Але Олександр Мороз і на це погодився.

Щоправда, після того як лідер "Нашої України" поїхав, Мороз підписану угоду трохи скоротив. Про всяк випадок.

А ось Наталя Вітренко взагалі жодних документів не підписувала. ПСПУ просто вирішила підтримати Януковича.

Вітренко: "Янукович - за союз с Россией и Беларусью, а Ющенко - представитель проамериканской идеологии. Решение партии - поддержать Януковича во втором туре и не допустить прихода на президентский пост Ющенко. Если он победит, Витренко обещает начать национально-освободительное движение".

Єдині ліві, котрі не мають чого запропонувати жодному з кандидатів - це "Ліва ініціатива". Та вони не знають, навіть, скільки прихильників має їхній рух. Бо - кажуть їхні лідери - вони тільки вийшли з підпілля й ще не встигли порахуватися. А тому їхній заклик "проти всіх" - то швидше намагання злитися зі станом звичних вже оку українського виборця лівих рухів.