На Житомирщині на бурштині заробляють сотні мільйонів доларів [ Редагувати ]

Сотні мільйонів доларів. Саме стільки держава втрачає щороку від незаконного видобутку бурштину. На Поліссі - десятки старательських містечок, але правоохоронці їх начебто не помічають. Чи легко розпочати нелегальний бізнес на бурштині і як це можна зробити дізнавалися наші кореспонденти.

"Тут про гривні так ніхто не каже, тут все в доларах"..

У цих лісах видобувають сонячний камінь, ціна кілограма сягає 10 тисяч доларів. З-під землі його дістають за допомогою мотопомп. Ми спробували під виглядом підприємців купити перепустку в "республіку". Оплата подобово.

"Там платили хлопці 650 баксів. І каменя якось 50 на 50, але там каміння багато, десь кілограмів 50 на добу?

- Мій брат миє, каже, саме більше вони ось недавно намили - 52 кілограма, а так - 15, 20, 30".

Оплатити пропуск можна у чоловіка на ім’я Сергій. Наш співрозмовник обіцяє замовити слівце і зателефонувати ввечері. За кілька кілометрів у лісі - невелике наметове містечко охорони праці. Міцні хлопці, явно не місцеві, кажуть, з пропуском не все так просто.

"Сергій скаже нам добро, ми вас пропускаємо, ви їдете, ставите помпу. Ми записуємо ваші номери і приїжджайте з помпами. Що хочете, те й робіть, а поки вирішуйте питання. А Сергій - начальник постів, а над ним є начальник охорони, а над начальником охорони є господарі, з якими можна домовлятися".

Де шукати "хазяїна" - не кажуть. Пропонують проїхати на їхній перший блокпост. Звертати у ліс не радять, охорона по всьому периметру. За чотири кілометри від дороги - видобуток іде повним ходом. А на першому посту повідомляють: вільних місць немає.

А це вже - Рівненщина. Тут бурштин видобувають дідівським способом - власноруч. Уздовж головної траси, не приховуючись за кілометр від районного центру Дубровиця.

У лісі всюди сліди вимивання бурштину. Для подачі води навмисно вирили кілька каналів. Чужинцям у бурштинових республіках не радіють. Тож знову намагаємось домовитися в Житомирській області.

"- Чого ви ще раз їдете?

- Ми все-таки хотіли домовитися.

- Ніяких домовленостей, ви що, ніхто нікуди не їде, там нема що робити".

- До чого ви хочете домовитися? - Та я розумію , що чотири помпи - це багато, але одну хоча б поставить чи дві?

- Ні, хлопці, всі в Олевськ, повертаєте і їдете".

В Олевський район, Житомирської області люди приїздять не просто на роботу. Вони тут живуть. У головний табір старателів місцевих жителів пропускають лише двічі на день.  По годині вранці і ввечері.

"Бачте, як ото з сачками ходять люди, то тисячі приїжджають, тисяч п'ять".

Решту часу бурштин видобувають у промислових масштабах. Близько сотні помп, з кожної - щонайменше 650 доларів на добу. І це тільки за дозвіл працювати, плюс сотні тисяч від продажу сонячного каменю. Таких старательських містечок - десятки.

У глухих селах Полісся - тіньовий бізнес на мільйони доларів. Пояснити ситуацію просимо місцевих начальників міліції, вони саме інспектували місцевість.

"Скільки міліція має з кожної помпи, з 650 доларів скільки маєте? - Я? Я нічого не маю. - Міліція! - І на таке ваше питання я не відповім, того що я не знаю", - каже заступник начальника Олевського райвідділу міліції Петро Михайленко.

"Гроші в Києві у вас не вимагають з видобутку бурштину? - З мене? - З міліцейських органів. - З мене не вимагають ніхто ніякі гроші я нікому нічого не плачу, з вас вимагають? - Я ж не добуваю. - І я не добуваю", - запевняє начальник УМВС України в Житомирській області Валерій Рудик.

Приїзд правоохоронців не став для старателів несподіванкою. Усіх попередили заздалегідь.

"Он в міліцію сьогодні дзвонив, ментам знайомим, каже, до понеділка навіть не лізь.

 Раніше попереджали?

- Та, не один раз. Раз подзвонив,  ми швидко зібралися і до хати поховались".

Після показових рейдів старателі повертаються в ліс. І помпи запрацюють знову.