На Олімпіаду-80 звозили поштових голубів зі всієї України [ Редагувати ]

35 років тому у СРСР стартувала Олімпіада. Основна частина змагань відбулася у Москві. У Таллінні пройшла вітрильна регата, а Ленінград, Мінськ та Київ провели групові турніри та чвертьфінальні матчі з футболу. Як проходила Олімпіада - 80 в Україні - у сюжеті Олесі Гнатюк.

Олімпійська естафета прямувала з Греції до Москви. В УРСР учасників забігу вітали тисячі людей.

Олімпійський вогонь до України потрапив із Молдови. У Київ його внесли по трасі з боку Житомира. Зустрічав факелоносців ось такий Олімпійський ведмедик - символ ігор. Загалом, завдяки естафеті вогню в Україні відремонтували шість з половиною тисяч кілометрів доріг. А на узбіччях з'явилися туалети, в яких були навіть серветки та мило.

Небачений до цього сервіс, а також імпортні напої, цигарки, продукти харчування, комфортабельні готелі та навіть японський кегельбан - у життя киян Олімпіада привнесла присмак капіталізму. Масово продавалися і сувеніри, присвячені Іграм.

Олімпійські ведмедики з'явилися чи не у кожній радянській родині. Тільки в Україні подібну продукцію виготовляли майже шістсот підприємств.

За театральним дійством на оновленому Республіканському стадіоні спостерігало 100 тисяч глядачів. Церемонію готував Володимир Константинов. Режисер пригадує - тоді у постановці були задіяні десять тисяч артистів та спортсменів. Під час урочистостей у небо запустили близько тисячі поштових голубів, яких збирали по всій Україні.

"Як вони злетіли, багато голуби чому то сіли на траву. Ось тоді біло тривожно. Чому вони не відлітають, їх там навіть гнали. Вони злетіли і почали кружляти спочатку так красиво над стадіоном. Спочатку кружляли-кружляли, а потім тільки полетіли. Ці голуби полетіли у свої міста", - говорить Володимир Константинов, заслужений діяч мистецтв України.

Кульмінацією свята стало запалення вогню в олімпійській чаші.

Почесну місію довірили Леонідові Литвиненку. Олімпійський призер з десятиборства каже - хвилювався дуже сильно. Переживань додало і те, що перед стадіоном його факел ніяк не хотів запалюватися від лампадки, в якій вогонь привезли з Москви.

"Тоді представник нашої мерії дістав сірники, і почав вже запалювати. Хотів сірниками. Але на щастя вогонь запалився. Загорілося від лампи. Був такий чудовий малино-червоний вогонь. Його не можливо було ніде потушити. Ні в воді, ніде. Поки він не згорить. Розраховано було на чотири, до п'яти хвилин", - говорить Леонід Литвиненко, олімпійський призер.

Віктор Браницький під час Олімпіади працював над створенням програмок до матчів. Журналіст згадує - перший поєдинок між командами НДР та Іспанії зібрав аншлаг.

"Підтримували дуже іспанську команду, я пригадую, і дуже вболівали, коли грала збірна НДР з Іраком. Ось за Ірак вболівали. У нас же ж була дружба велика з арабськими країнами", - говорить Віктор Браницький, заслужений журналіст України.

Загалом на Республіканському збірні зіграли сім поєдинків, які відвідали майже шістсот тисяч глядачів.