Українців у Німеччині не вважають біженцями від війни [ Редагувати ]

Омріяна для біженців з усього світу Німеччина змінює правила. Ангела Меркель вже заявила - усі переселенці зобов'язані будуть покинути країну, щойно війна закінчиться.

А ось українцям, які через конфлікт на Донбасі поїхали шукати кращого життя на берегах Рейну, вже зараз вказують на двері. Із земляками поспілкувалися наші журналісти.

Таких, як Олег та Ігор, - біженців із України - в Німеччині майже 5 тисяч.

"Мені чиновник чітко сказав, у вас в українців немає шансів тут залишитися. Тому розглянете питання, може ви самі заберете документи, отримаєте якісь гроші на дорогу назад і їдьте собі додому. Ну, я відмовився", - говорить Олег, біженець.

"Маленькі шанси, майже нікчемні шанси. Для одних є зелене світло стовідсотковий, для жителів Сирії. Хоча ми з багатьма спілкувалися, багато з них, відсотків 80, напевно, і не бачили війни", - говорить біженець Ігор.

Те, що в Сирії війна, а в Україні антитерористична операція - для європейців велика різниця. Баварські політики взагалі запропонували оголосити Україну "безпечною країною походження".

До Німеччини Олег приїхав восени минулого року, по туристичній візі. Колишній майор міліції з Донецька, з органів звільнився, коли на Донбасі почалися сум'яття. Донецькі вважають його зрадником. Київські - сепаратистом. Роботу в столиці шукав понад рік.

"Переконався в тому, що я там теж не потрібен. Не потрібен ніде, ні в якості кого. Роботу знайти нереально, в центрі зайнятості я отримав допомогу просто", - говорить Олег.

А ось ця сім'я з Алеппо - восьмеро людей. З ними, як перекладачка, далека родичка, вона вже давно живе в Німеччині.

"Ця родина вже місяць у Німеччині, і всі живуть у мене. Декілька днів перебували в притулку, але не витримали. Коли хотіли в туалет, то йшли на вулицю, в ресторани, кафе, там де чисто. Бо в притулку смердить, душові брудні", - говорить Лайла, жителька Берліна.

Їм пообіцяли окрему квартиру. Тільки тому, що господар сімейства хворіє на туберкульоз. Проте лише однокімнатну. У цьому таборі сирійці й українці живуть поруч. Кімната 6 на 3, двоярусні ліжка в ряд. На верхніх зберігають речі, на нижніх - сплять. Якщо вдається.

"Годин до двох ночі вони не сплять, і годин з сьомої ранку вони вже не сплять. Плюс гра в барабани, ось у наших сусідів є барабан", - говорить Олег.

Підприємець із Донецька Ігор згадує - фірму віджали бойовики, а його самого півтора місяця протримали в підвалі.

"Били по ногах, по п'ятах били, позбувся частини зубів. Я людина проукраїнський. Вони підозрювали, що я працюю на Україну і повідомляю певні відомості", - говорить Ігор.

Свободу Ігор купив за 10 тисяч доларів, переїхав до Києва, а потім подався в ЄС. У Німеччині вже понад мільйон біженців із Сирії. Бували місяці, коли німецький кордон перетинали по 10 тисяч людей на день.

Мігрантів селять вже і в казармах, і в покинутих ангарах, і в спортзалах шкіл, а іноді і в готелях. Кому як пощастить. Та попри побутові негаразди - шляху назад Олег та Ігор - не бачать. Кажуть, в Донецьку на них чекає підвал, а в мирній Україні, можливо, такий самий барак.