Реабілітаційний центр для ветеранів АТО опинився під загрозою закриття [ Редагувати ]

Будинок ветерана "Бандерівський схрон" - єдиний в Україні громадський кризовий реабілітаційний центр для колишніх атовців уже четвертий рік поспіль успішно працює в Івано-Франківську. Відкрили його для побратимів власним коштом самі бійці. Та нині він на межі закриття. Чому?

Олександр ще два роки тому був мінометником. Сьогодні - справжній баріста. Нову професію освоїв у центрі:

"От, вмикаємо - і все, пішла обсмажка. 13 хвилин воно буде смажитися і потім ще 15 хвилин воно холоне. І все!"

Нині в будинку ветерана реабілітацію проходять 7 учасників АТО з усієї України. Андрій, перед тим як потрапити на фронт, працював зварювальником. З металом не розлучається і тут - конструює спеціальні тримачі для піноблоків. Трудотерапія, - розповідає хлопець, - допомагає не згадувати про війну.

"Хто хоче - той робить. Це набагато краще бути в певному колі людей і робити те, що хочеш", - переконаний Андрій Іроденко, учасник АТО.

Пройти реабілітацію хлопець вирішив щойно після повернення зі Сходу. Адже розумів - самотужки із психологічною кризою не впорається. За допомогою спочатку звернувся до держави.

"Я цікавився - мені сказали: "ми вам подзвонимо". І до тепер "дзвонять", ніхто нічого не пропонує. Був у Сербії, ми ходили молилися по церквах. Був у Косові, по горах ходили. Був на реабілітаціях в інших регіонах, але це громадські. Державних - ні, не було", - розповідає Андрій Іроденко, учасник АТО.

Те, що не спромоглася створити держава - зробили бійці. У їхньому будинку ветерана реабілітацію пройшли вже півтисячі людей. Підтримують кваліфіковані психологи бійців і потім. Аби повернутися до здорового життя, деяким треба кілька місяців, а то і років, - кажуть фахівці.

"Дуже важливо знайти на що переключитися, чим себе зайняти. Переключитися зі спогадів про війну на щось цікаве і корисне. Є люди, які не можуть обійтися тільки цим, - яким потрібна набагато глибша, тривала і спеціалізована допомога. Це приблизно 30% людей, які повернулися з війни", - зазначила Юля Боринець, волонтер, практичний психолог Івано-Франківської обласної психоневрологічної лікарні.

Одночасно в центрі можуть прийняти до 20 людей. Абсолютно безкоштовно. Виживають коштом добродійників та канадської діаспори. Дещо заробляють самі - продаючи товари, виготовлені бійцями. Минулого року 300 тисяч надійшло від обласної ради. А ось державного - за всі роки роботи не отримали жодної копійки.

"Для того щоб просто існувати, сплачуючи комуналку, - мені треба зараз сплатити 10 тисяч боргу за електроенергію - це на одну людину нам треба вдень 199 гривень. Я сюди не включаю заробітну плату психіатрам, психологам, психотерапевтам, терапевтам", - говорить Ігор Чернецький, керівник будинку ветерана "Бандерівський схрон".

Минулорічні мінімальні потреби центру склали мільйон 300 тисяч гривень. На цей рік грошей немає. Відтак, якщо фінансування не знайдуть - будинок ветерана доведеться закрити.