В інституті Шалімова пояснили проблеми української медицини [ Редагувати ]

Лікарі, на яких тримається медицина. Щороку понад 100 тисяч українців потребують операцій на серці. Зазвичай найскладніші втручання проводять у Національному інституті Шалімова у столиці. "Подробиці" вирішили завітати до закладу аби на власні очі побачити, як рятують життя. Дивіться далі ексклюзивний репортаж Юлії Жешко. 

Сотні лікарів, тисячі пацієнтів і десятки тисяч врятованих життів. Йдеться про Національний інститут хірургії і трансплантології імені Шалімова. Це один із декількох медично-наукових закладів, які в умовах низького державного фінансування не просто тримаються на плаву, а й активно розвиваються на світовому рівні.

"Каждый врач, работающий у нас в институте уникален. Уникален в первую очередь был - Александр Сергеевич Шалимов. Через два года наш институт будет отмечать пятидесятилетие. Пятьдесят лет назад он предвидел, развил, не побоялся. Это и сосудистая хирургия, это и хирургия брюшной полости, поджелудочной железы и масса других вещей. Потому, каждый человек, который находится на своем месте и делает операции - уникален", - говорить Олександр Усенко, директор Національного інституту хірургії та трансплантології імені Шалімова.

Директор інституту Шалімова головним досягнення закладу вважає саме команду лікарів. Особливо в умовах, коли в останні кілька років країна масово почала втрачати кваліфіковані кадри в різних напрямках медицини.

"Я вам скажу так, из нашего института добровольно за несколько лет никто не уехал. Безусловно, человек ищет, где ему будет лучше. Если государство не в состоянии кормить своих врачей, то их будет кормить чужое государство. И мы останемся на уровне развивающихся стран. Я бы этого очень не хотел. Поэтому медиков должны обеспечить достойными условиями существования. Человек не должен приходить на работу и думать - где ему взять шприц, иголку, марлю. И за что ему прокормить свою семью", - говорить Олександр Усенко, директор Національного інституту хірургії та трансплантології імені Шалімова.

Про своїх пацієнтів видатний хірург і директор Інституту не розповідає. Медична таємниця. Хоча зізнається, що за 35 років практики в Шалімова були підопічні, яких ніколи не забуде. При тому Олександр Усенко каже - однакових операцій не буває.

"Я по природе материалист. Поэтому привык видеть реальный результат своими руками. Может быть какие-то объяснения в дальнейшем наука найдет. Объяснения феноменам, которые происходят в человеческом организме и до конца не изучены. Которые позволяют человеку жить. Хирургия - это не профессия, а образ жизни. Я уже много лет на работу приезжаю в 7:00. А ухожу, когда считаю, что могу уйти. Если кто-то чему-то у меня научился и это ему помогает - слава Господу. Цените своих врачей. У нас уникальные специалисты, прекрасные головы, золотые руки. нам есть что предложить. Нам есть что показать", - говорить Олександр Усенко, директор національного інституту хірургії та трансплантології імені Шалімова.

Тут практикують малоінвазивну та амбулаторну хірургію. Пишаються, що операції, які раніше тривали кілька годин, тепер займають менше години. А пацієнт в той же день може повернутись додому. Щоправда, для цього закладу потрібне найсучасніше обладнання.

"В европейских клиниках, в Америке - раз в два года меняется все. Фирмы заинтересованы поставить что-то новое для того, чтобы это работало. Я надеюсь, такая модель заработает и в нашей стране. Пока это все делается за счет личных контактов, спонсоров, "благодийникив" которые помогают жить институту", - говорить Олександр Усенко.

В інститут Шалімова приїжджають не лише пацієнти з України. А і з Канади, Америки та Європи. Повертаються і після операцій в інших країнах. Адже трансплантація у нас коштує значно дешевше, а кваліфікацією лікарі не поступаються.

"В нашем институте есть все, чтобы лечить методом трансплантации. Почки, печень, сердца и других органов. Что касается пересадки почки, то у нас есть блок гемодиализа, который способен проводить пациента по очищению крови. Есть операционные, препараты и специалисты, которые знают что делать".

В'ячеслав Данилович - пацієнт, якому потрібна нирка. На орган він чекає вже 10 років. Не так давно за державною програмою він поїхав на трансплантацію в Білорусь. Та орган не прижився і чоловік повернувся в Україну.

"Ой, уже 10 лет. - Этот пациент потенциальный претендент на пересадку почки. Пациент готовится, нужен только орган подходящий. Вот у нас есть почка второй группы, а у него третья".

Дружина В'ячеслава Даниловича запевняє: лікарям довіряють безкомпромісно. І попри стан здоров'я - чоловік сподівається на краще і досі працює професором.

"В Беларуси насколько поставлен вопрос. А ведь там специалисты учились у наших. И если там мы ездили обследовались - мы ездили туда. Сейчас вот есть программа, выделяют средства на лечение в Беларуси. Почему же не выделяют средства нашим медучреждениям. У нас же все есть, и врачи, и оборудование. Все кроме воли", - говорить Любов, дружина пацієнта, який чекає нирку.

Серед пацієнтів Шалімова багато відомих людей. Про директора Інституту розповів намісник Києво-Печенської Лаври Митрополит Павло.

"Що стосується Олександра Усенко - це мій наставник. Мій друг і мій брат. В якійсь мрія і я для нього в духовному розуміння. Коли був для мене тяжкий час - він мене оперував. Це було як раз його п'ятидесятиріччя. І я побачив в нього сльози на очах. Він не хотів спочатку робити операцію, але я сказав - якщо не ви, тоді ніхто. Він був біля мене, коли я вже був в зовсім тяжкому становищі. Він завжди поряд зі мною. Мій янгол-охоронець від лікарів у моєму житті", - говорить Митрополит Павло, намісник Києво-Печерської Лаври.

Серед десятків тисяч пацієнтів кожен має свою історію. Але є те, що їх об'єднує - впевненість у кваліфікації українських лікарів.