Данська модель: як працює і чим вигідна Україні [ Редагувати ]
Інвестиції в українське виробництво зброї - основа так званої "данської моделі", яка з минулого року працює в Україні. Держави-партнери, що не мають власної зброї, яку можуть передати Києву, вкладають гроші в наш ОПК. Допомагають Україні -- і самі водночас отримують суттєві бонуси.
Отже, як працює "данська модель" і чому вона не обмежується однією лише Данією - розкаже моя колега Ніна Коломієць.
САУ "Богдана" – перша артилерійська система української розробки. Зараз вона успішно нищить ворога на фронті.
У довоєнні часи українська армія була озброєна системами калібру 152 міліметри. Після повномасштабного вторгнення стало зрозуміло: нам необхідний НАТОвський калібр – 155 міліметрів. Тим паче Україна вже мала власну розробку – САУ "Богдана" саме такого калібру.
Андрій, військовослужбовець ЗСУ:
По-перше, що мені подобається, що це зброя, яку роблять в Україні - це одне з найкращих. І що вона - одна з найкращих з САУ. Вона модифікується, вона універсальна, вона привикає до поля бою.
Характеристики "Богдани" не поступаються західним САУ. Та вітчизняна установка має істотну перевагу – легко отримати комплектувальні та фаховий ремонт.
Віталій, представник заводу-виробника:
Ми на цей час розгорнули цілу мережу сервісних центрів обслуговування "Богдани", вони знаходяться в безпосередній близькості до лінії зіткнення. Всі складові частини "Богдани" виробляються в Україні, якщо вони виробляються в Україні, вони доступні протягом 24-х годин, будь-яка запчастина. Це найголовніше, що може бути для сервісної служби.
Саме на виробництво цих артсистем зробила ставку Україна. І це рішення підтримали партнери! Рік тому 50 млн євро виділила Данія на виготовлення українських САУ. Уже за два місяці завдяки цьому траншу до українського війська доправили 18 нових "Богдан". Ця закупівля започаткувала принципово нову співпрацю з партнерами – її назвали "данською моделлю".
Богдан Попов, експерт аналітичного центру "Об'єднана Україна":
Це дуже інноваційний метод фінансування, і він дуже зручний для країн, в яких є гроші, але немає великої кількості озброєння. Також він ще ефективний в тому, що це потенційний вихід на більш довготривалі партнерства, на розбудову спільних підприємств.
Нова форма міжнародної допомоги виникла після того, коли запаси озброєння на складах скоротилися після 23 року.
Олександр Плачинта, начальник відділу проєктів двосторонньої взаємодії Управління міжнародних проєктів МОУ:
Принцип, яким керується Міністерство оборони України та Данії при виборі постачальників та товарів - це в першу чергу критичність потреби Збройних сил України в цьому товарі. Друге - це надійність постачальника і його здатність виконати контракт. І керуючись цими двома основними принципами, ми пропонуємо данській стороні профінансувати те чи інше виробництво.
Схема працює так: українська сторона формує детальний перелік проєктів, що потребують фінансування. Держави-партнери виділяють на це цільові кошти, інвестуючи таким чином саме в українське виробництво. У цьому й полягає головна відмінність від класичної військової допомоги, коли країни купують зброю у своїх виробників і передають її Києву. Іноді цей процес може розтягнутися на роки. А зброя на фронті потрібна вже зараз.
Олег Катков, головний редактор "Defense Express":
Є просто питання завантаженості виробничих ліній. І у європейської оборонної промисловості вже багато чого розписано. І маючи альтернативу, маючи, наприклад, умовні гроші, так, є два варіанти: або дати їх Україні в українське виробництво, або сказати: "Ну, ми будемо це робити, але самостійно, і ви отримаєте у вигляді допомоги, але це буде через два роки". Тобто різниця колосальна і мова йде про правильне розпорядження ресурсами.
І навіть більше – українські виробники, як ніхто інший, знають потреби наших бійців і враховують їх. Наприклад, ту ж саму "Богдану" нещодавно суттєво модифікували. І це саме те, чого потребують військовики в сучасних умовах.
Позивний "Токіо", військовослужбовець ЗСУ:
Ви колись польову мишку бачили? Вона вилізла з нірки, голову показала, стрельнула і звалила, правильно? Оце та сама мишка. Її головне в ту нірку запхати. Вона запхалась, вилізла, стрельнула і все. Ніякі радари чи якісь глушилки на неї не працюють. Снаряди стандартні. Куди навів - усе залежить від твоєї точності - туди й влучив.
За перший рік роботи "данської моделі" у ЗСУ вже надійшло зброї на майже 600 млн євро. Половина – кошти Данії, а також Швеції та Ісландії, які доєдналися до ініціативи. Решта – доходи від заморожених російських активів, це теж значне джерело надходжень до нашого ОПК. Цьогоріч Україна очікує вдвічі більше грошей на розвиток власного оборонного виробництва за "данською моделлю".
Данська модель. 2024 рік - 597 млн євро:
- 175 млн євро – Данія
- 20 млн – Швеція
- 2,7 млн євро – Ісландія
- 390 млн євро – відсотки від заморожених російських активів
Олександр Плачинта, начальник відділу проєктів двосторонньої взаємодії Управління міжнародних проєктів МОУ:
1,3 млрд євро, які ми розраховуємо отримати за "данською моделлю", будуть спрямовані на декілька категорій озброєння. Це артилерійські установки, це артилерійські боєприпаси, також це дрони різних класів від тактичних FPV-дронів до "Deep Strike". А також українське ракетне озброєння - і ми тут маємо декілька різних номенклатур.
Участь у "данській моделі" вже беруть Швеція, Канада, Норвегія, Литва та Ісландія. Вони разом із Копенгагеном і нададуть перший транш – третину заявленої суми. Тим часом уряд Німеччини вже профінансував виробництво далекобійної зброї в Україні.
Борис Пісторіус, міністр оборони Німеччини:
Німеччина надасть фінансування далекобійній зброї, яка буде вироблятися в Україні. Цим ми реалізуємо мету, яку поставили перед собою, а саме зміцнити ваші можливості як військові, так і промислові. Вироблені вашою оборонною промисловістю, ці системи потраплять до рук ваших Збройних сил.
Важливо, що "данська модель", окрім швидкого постачання зброї, ще й стимулює розвиток вітчизняного ОПК.
Олег Катков, головний редактор "Defense Express":
Якщо у підприємства є замовлення на 80% від його виробничих потужностей, то "данська модель" може дозволити збільшити його до 100%. Це тверді гроші, які можна перетворити у нові виробничі лінії й розширити їх.
А значить Україна щораз більше посилює конкурентні позиції на світовому ринку озброєнь.
Богдан Попов, експерт аналітичного центру "Об'єднана Україна":
Інвестиція, наприклад, у спільний завод з виробництва українсько-шведських дронів - це буде дуже вигідно для тієї самої Швеції. Адже вони будуть отримувати готовий продукт, пріоритетне право викупу або частку продукту, відповідно. Тому всі країни, які долучаться, будуть отримувати не менше бенефітів, ніж Україна.
В України нині головна перевага на ринку озброєнь – це практичне застосування вітчизняних розробок на полі бою. Саме ефективність в реальних бойових умовах і є своєрідним "знаком якості" української зброї. І це більше, ніж будь-які сертифікати чи рейтинги.
