Окопи замість тюрми: як і чому засуджені воюють за Україну [ Редагувати ]

Звільнені з в'язниці війною. Понад вісім з половиною тисяч колишніх ув'язнених вже стали на захист України у різних бригадах та спецпідрозділах ЗСУ. Закон, який дозволив в Україні мобілізовувати засуджених, запрацював рік тому. І в Державній кримінально-виконавчій службі вважають його дієвим.

Нині на розгляді півтори тисячі заяв від добровольців-арештантів, які виявили бажання доєднатися до лав ЗСУ. Мої колеги побували в одній із колоній, де вже мобілізувалася сотня засуджених. Чому вони йдуть у військо?

Сім років дали за 307-ю частиною другою, а до того були 185-та, перша, друга, третя частини, і 186-та, четверта.

Андрій відбуває покарання в одному з виправних закладів. Його обличчя ми не показуємо, бо він уже майже воїн. Засуджений пройшов перевірку й отримав дозвіл суду про звільнення з колонії для проходження військової служби.

Андрій, засуджений:

Придатний. Я футболом професійно займався. У мене є син, є донька, є родина і дружина. Якщо є така можливість захистити свою землю, своїх рідних і близьких, і стояти поруч із хлопцями - захищати нашу землю, я вважаю це обов’язок кожного чоловіка-українця.

Андрій, судимий шість разів: за крадіжки, розбій та ще й торгівлю в тюрмі наркотиками - каже, тепер розкаявся. Він родом із Донеччини. Коли у 2014 окупанти прийшли в його місто, виїхав і доєднався до добровольців.

Андрій, засуджений:

Потрапив у Маріуполь до "азовців". Нас потім переправили до СБУ, і я потрапив в окремий розвідвзвод першої бригади. На Роздольному ми стояли. Оленівка. Досвід маю.

Андрій повертається до своєї камери, щоб зібрати речі. Це його останній день у колонії. Там кажуть: за їхніми воїнами шикуються черги з бойових бригад.

Вадим Ярмощук, заступник начальника виправної колонії:

Представники 17 військових частин - ми з ними взаємодіємо. Кожен засуджений, у якого є підстава бути мобілізованим, обирає собі військову частину. Кожен із них розуміє, що його основна функція на полі бою - це штурм, зачистка окопів, ближній бій.

Перший засуджений з цієї колонії мобілізувався рівно рік тому. А Сергій та Андрій вже стали дев’яносто дев’ятим та сотим в’язнями, які пішли на фронт. Замість родичів їх зустрічають представники бригад. Відчуття на волі, зізнаються вже майже солдати, неоднозначні.

- Таке адреналінове відчуття. Трішки є.

- Впевненість. Я знаю, куди йду, навіщо я туди йду. Боронити та виконувати накази командирів.

Особиста мотивація - це перше, на що звертають увагу при відборі кандидатів із засуджених у бойові підрозділи. Саме глибоко мотивовані стають вправними штурмовиками й піхотинцями - каже рекрутер Третьої штурмової.

Дмитро Потоцький, представник відділу рекрутингу УДЗ Третьої окремої штурмової бригади:

Вони такі ж бійці в нашій бригаді. До них ставлення дуже хороше. Серед ув’язнених вже є ті, хто воює не перший рік, є героїчні вчинки, і навіть ті, хто з солдатів стали сержантами. Люди рекомендують себе добре - і їм треба давати шанс.

Лави ЗСУ поповнили вже вісім тисяч шістсот колишніх засуджених та ув’язнених. За тим, як вони воюють, стежать і в Державній кримінально-виконавчій службі.

Дмитро Андреєв, представник Державної кримінально-виконавчої служби України:

Героїчна історія умовно-достроково звільнених добровольців, які долучилися до штурмових підрозділів ЗСУ, починається з серпня 2023 року. Ці люди стали легендою Збройних сил України, мотивація яких не викликає сумніву. Саме це дуже відрізняє наших хлопців від російських "Шторм Z".

Середній вік чоловіків, які з місць позбавлення волі пішли у військо - тридцять п’ять років. Наймолодшому – вісімнадцять, а найстаршому – п’ятдесят п’ять. Закон, який дозволив в Україні мобілізовувати ув’язнених, запрацював рік тому. І в ДКВС певні: він – дієвий.

Дмитро Андреєв, представник Державної кримінально-виконавчої служби України:

Ми зараз відзначаємо позитивну динаміку збільшення таких заяв. Якщо за весь 2023 рік таких було близько 5 тисяч, то на травень 2025 року - це вже понад 3,5 тисячі осіб, які бажають долучитися до ЗСУ.

У цій колонії на Рівненщині відбувають покарання за тяжкі та особливо тяжкі злочини. Не всіх в’язнів дозволяє призивати закон.

Вадим Ярмощук, заступник начальника виправної колонії:

Категорії: вбивство з жорстокістю, насильство проти статевої недоторканості та інші визначені критерії - таких мобілізовувати не дозволено. Охочих більше, ніж тих, хто реально доходить до моменту, коли матеріали передаються до суду.

На момент повномасштабного вторгнення Денис відбував покарання у Бахмутському СІЗО. Йому – сорок п’ять. І це вже третя судимість. Пів життя в тюрмах.

Денис, засуджений:

Я тільки крав і грабував. У мене є перерви тільки, а так я постійно в тюрмі. Коли був обстріл, нас привезли сюди з Бахмуту, евакуювали. Я бачив, як ракети літали.

За ґратами встиг навіть одружитися. Сидіти ще майже чотири роки. Місяць тому Денис написав заяву, що хоче піти воювати. Вже пройшов ВЛК та психологічну перевірку, поки працює кравцем і чекає на рішення суду.

Денис, засуджений:

Це наша земля. Ми ж їх сюди не запрошували. Навіщо вони сюди прийшли. Вони вбивають. Якщо є можливість вийти й захистити – це для мене така мотивація.