Україні загрожує епідемія туберкульозу: лікарі пояснили причину [ Редагувати ]
Україна вже десятки років не може побороти власну неоголошену епідемію. Туберкульоз щороку вбиває чотири тисячі українців. Нині на лікуванні понад 20 тисяч. А скільки інфікованих загалом - не може порахувати ніхто.
І хоча ситуація справді страшна, держава ще й залишає без фінансування дитячі протитуберкульозні санаторії. Лікарі б'ють на сполох, бо така недбалість спровокує поширення захворювання. Тему продовжить Ксенія Барвиненко.
Світовий інфекційний вбивця. Щодня він забирає життя 10 українців. Кожен хворий заражає п'ять нових людей. І скільки в країні інфікованих - невідомо.
"У нас 21% больных туберкулезом, умерших больных, диагноз был поставлен на вскрытии".
Україна вже давно закріпилася у п'ятірці країн світу, за рівнем поширенням туберкульозу. Десятки років у нас неоголошена епідемія!
"Туберкульоз уражує всі органи і системи, і нервову і кістки, найчастіше це туберкульоз органів дихання".
Туберкульоз хвороба смертельно небезпечна. У цивілізованому світі її вважають хворобою бідняків. В Україні ж у зоні ризику, кожен. І проблема ця комплексна: низький рівень життя, відсутність нормальної діагностики та лікування. Про боротьбу із сухотами чиновники від медицини хоч і говорять багато, їхні слова розходяться з ділом. Бо нині держава хоче призупинити роботу протитуберкульозних санаторіїв форпосту боротьби з поширенням інфекції.
"Якщо батьки захворіли то дітей треба ізолювати, щоб вони не заразилася, їх треба обстежити і пройти профілактичне лікування для цього створені і працюють в нашій державі заклади такі як тубсанаторії".
З першого квітня дитячі тубсанаторії не будуть отримувати грошей з бюджету.
"Ті хто прописують цю стратегію, вони ніколи не бачили, як помирають діти від туберкульозу, як діти сліпнуть і нічого не можна зробити, діти роками лежать в гіпсових кроватках при туберкульозі хребта і тому такі, очевидно, маємо рішення", - говорить Леонід Лащенко, головний лікар черкаського обласного протитуберкульозного санаторію.
За даними центру громадського здоров'я, на туберкульоз хворіють близько 20 тисяч українців. Наприклад, рік тому, у січні 2019 на лікуванні перебували понад 21 тисяча людей. Тож через новину про закриття санаторіїв фтизіатри з усієї України цього тижня з'їхалися до МОЗу. Аби переконати урядовців таки відновити фінансування закладів.
"Туберкульоз вийде з-під контролю, будуть важкі форми, будуть мультирезистентні форми, це усугубить епідемологічну ситуацію в державі", - говорить Людмила Вареник, дитячий фтизіатр.
Це протитуберкульозний санаторій у Запоріжжі. Область лідирує в рейтингу дитячої захворюваності на сухоти.
"Очень часто, когда мы начинаем обследовать детей, по протоколу нашему подлежат обследованию все члены семьи и мы находим больных туберкулезом членов семьи, которые не знали иногда о своем заболевании", - говорить Людмила Чернишова, експерт департаменту охорони здоров'я запорізької державної адміністрації за спеціальністю дитяча фтизіатрія.
Три роки санаторій був закритий на капітальний ремонт. Гроші на нього отримали з міжнародного гранту, бо коштів від держави ні на відновлення аварійної будівлі, ні на нове обладнання традиційно, не було.
"Тут у нас будет располагаться физкабинет для процедур, для лечения детей, тут только новое оборудование мы поставили. Тут электропроцедуры будут происходить: электрофорезы, ультразвуки, дарсонваль, вот это все будет", - говорить Олена Дем'яненко, головний лікар санаторію.
Будівлю ремонтували від фундаменту до покрівлі. За кілька місяців планували відкриття. Але тепер робота санаторію під великим питанням. Що стане з територією лікарі навіть думати не хочуть.
Нині для них головне зберегти здоров'я дітей. Адже часто вони перебувають в сім'ях, де хтось з родичів хворіє на сухоти. До того ж батьки самі просто не в змозі забезпечити лікування дитини тривалістю в рік.
"Если вовремя не дать ребенку таблетку - развивает устойчивость к препаратам, и они не будут действовать, так и развился устойчивый туберкулез. и если сейчас мы не будем этого делать мы потеряем туб препараты, они тоже перестанут действовать и мы не сможем лечить туберкулез ничем", - говорить Олена Дем'яненко, головний лікар санаторію.
Проблема з невиліковними сухотами в Україні існує давно. Безкоштовні ліки, які отримують пацієнти в тубдиспансерах, не діють. Це наслідки так званого мультирезистентного туберкульозу, через перерви у лікуванні або невчасну діагностику паличка Коха стає стійкою до більшості препаратів.
"Україна входить в п'ять держав в Європі з найбільшим розповсюдженням туберкульозу, дорослі часто створюють великий резервуар інфекцій, у них немає прихильності до лікування", - говорить Леонід Лащенко, головний лікар черкаського обласного протитуберкульозного санаторію.
Та самому діагностувати в себе туберкульоз неможливо. Зазвичай, симптоми схожі на грип.
"Туберкульоз може починатися під різними масками, як вірусне захворювання, найчастіше це довга слабкість у дітей, температура, покашлювання, при довгих симптомах які тримаються понад два тижні батьки мають звентутися до лікаря", - говорить Леонід Лащенко, головний лікар черкаського обласного протитуберкульозного санаторію.
Але на ранніх стадіях до лікарень ідуть не всі. Найчастіше хворі потрапляють на діагностику вже з тяжкими формами.
Хоча більшість Європейських країн роблять ставку саме на ранню діагностику.
"Найважливіше розпочати якомога швидше лікування", - говорить Вінсьєн Сізер, лікар, керівник бельгійського фонду із запобігання туберкульозу Fares.
Це лікар Вінсьєн Сізер з Брюсселю. Керує фондом, який бореться із сухотами. У Бельгії дитячі протитуберкульозних санаторіїв немає. А все тому, що рівень захворюваності не порівняти з нашим.
"У Бельгії у нас низькі показники - менше 10 випадків на 100 тисяч населення. Тобто у нас десь тисяча хворих в країні щороку. І діти з них становлять 7-8% з усіх випадків захворювання на туберкульоз", - говорить Вінсьєн Сізер, лікар, керівник бельгійського фонду із запобігання туберкульозу Fares.
Бо тут і рівень життя вищий, і підхід до проблеми інший. Сухоти в Бельгії лікують переважно вдома. До стаціонару приймають на кілька тижнів. І головне - всі ліки та вакцини безкотовні. Коли Вінсьєн Сізер почула про українську проблему із протитуберкульозними санаторіями - одразу робить логічне для європейця припущення:
"Якщо вони можуть зберегти ресурси завдяки закриттю санаторіїв, ці ресурси треба спрямувати на посилення системи охорони здоров'я. Аби якісніше визначати та лікувати туберкульоз", - говорить Вінсьєн Сізер.
Втім, схоже, перенаправляти кошти, які зекономлять після закриття санаторіїв, нікуди не будуть. Адже жодних альтернатив лікарям не пропонували.
"Сокращение грядет колоссальное, сокращаются многие диспансеры наши областные, городские, санатории сокращаются, очень много людей пойдут на улицы", - говорить Олена Дем'яненко, головний лікар санаторію.
Та чи почули лікарів у профільному міністерстві поки невідомо. Адже рішення про фінансування вирішує не МОЗ, а парламент за допомогою змін до бюджетного кодексу. Але у турборежимі нардепи воліють не помічати ні критики, ні побажань.