Пенсійна реформа в Україні: як заощадити на старість [ Редагувати ]

Минулого тижня прем'єр Олексій Гончарук розповідав про пенсійний Бюджет- 2020. Проблема традиційна - дефіцит грошей. Загалом у фонді "діра" у 172,5 мільярди гривень.

Як вирівняти недобір? Богдан Вербицький продовжить.

Традиційні для держбюджету показники: зростання ВВП, курс долара, а ще мінімальна зарплата і затверджений прожитковий мінімум. Однак, є ще одна складова бюджету по-українськи - дефіцит пенсійного фонду. 2020 року - недостача в 172 мільярди 576 мільйонів гривень. І це - найбільший недобір за всю історію країни.

"Якщо взагалі подивитися витрати державного бюджету - перше місце дефіцит Пенсійного фонду. І потім всі інші витрати. Якщо навіть припинити платити зарплати всім держслужбовцям, то сума менше - там майже 100 мільярдів. А там 170", - зазначив Олександр Охрименко, економічний експерт.

Тож які причини дефіциту? Одна з головних - старіння нації. Пенсіонерів - більшає, працездатних - меншає. А значить і кількість платників єдиного соціального внеску, з якого видають пенсії, поступово скорочується.

"Пенсіонерів у нас велика кількість, ніж працюючого населення. І кількість смертності і народжуваності, - вони говорять на користь того, шо народ старішає. А працездатне населення звідси просто виїжджає. Тобто, демографічна ситуація, - раз. Друге, це власне те, що велика кількість міграції. Третє - це незаконне працевлаштування", - зазначила Тетяна Острікова, народний депутат VIII скликання, економічний експерт.

"Для того, щоб виплатити пенсії за один місяць треба 33 мільярда гривень. При чому, пенсія зростає. І от влітку треба 35, а потім 37. Це за місяць!", - наголосив Олександр Охрименко, економічний експерт.

І це при тому, що в Україні - найнижча середня пенсія в Європі.

"В Україні 11,3 мільйони пенсіонерів. І 70 відсотків з них, отримують пенсію нижче 3 тисяч гривень. Ці цифри вражають. 35 відсотків отримують пенсію нижче 3 тисяч гривень! Більше того, ми навіть дізналися, що є пенсіонери, які отримують менше, ніж півтори тисяч гривень", - наголосила Тетяна Острікова, народний депутат VIII скликання, економічний експерт.

Перерахують ці гроші за солідарною системою пенсійного забезпечення. Тобто, кожен українець, який працює легально, сплачує соціальний внесок. Це 22% від зарплатні. Однак, ця методика застаріла і в українських реаліях не працює.

"Тому що вона розрахована, що десь дві третини працюючих, і десь 30 відсотків пенсіонерів. Тому що вона вигадана була ще в 19 сторіччі - коли народжуваність була більше, ніж зараз", - зазначив Тарас Загородній, політолог.

Тож систему треба змінювати, переконують експерти. 2018 року для цього провели спеціальну реформу та впровадили новий спосіб нарахування пенсій - накопичувальний. Тобто кожен громадянин, який працює офіційно та отримує "білу" зарплатню накопичує собі "на старість". Однак, спочатку необхідно, щоб економіка вийшла з тіні.

"Коли ви працюєте, і оці ваші ЄСВ, ці 22 відсотки перераховуються на ваш особистий номер. В результаті, людина яка працює, вона розуміє, що вона працює "по чорному", там нічого не перераховується. Вона працює "по білому" - перераховується", - зазначив Олександр Охрименко, економічний експерт.

"Ми очікували від уряду дуже вагомих кроків. Що це має бути: по-перше наведення ладу з солідарною системою. Безумовно, треба знаходити джерела детінізації певних секторів економіки в залучення інвестицій до Пенсійного фонду іншими чинниками. Наприклад, в 2019 році, ми мали такий прецедент, коли кошти отриманні від розмитнення так званих "євроблях", автомобілів на єврономерах, - пішли в бюджет Пенсійного фонду", - підкреслила Тетяна Острікова, народний депутат VIII скликання, економічний експерт.

Утім, навіть такі кроки тільки зменшать дефіцит, а не ліквідують його. Тож, дірки знову лататимуть видатками з бюджету.