США розділилися на прихильників та противників карантину [ Редагувати ]

А у Сполучених Штатах перше травня на багатьох територіях стало днем виходу з карантину. Пів Америки саме від сьогодні починають поступово згортати санітарні обмеження, відкривають ресторани і крамниці. Утім, серед самих американців є і ті, хто радше прагнув би ще почекати, ніж зробити надто поспішні кроки.

Яким він є, "американський план"? І чому Америка щодо нього знову розділилася? Про все це - з Вашингтона Дмитро Анопченко.

У Штатах є національне свято: День Колумба, який за легендою Америку і відкрив. Воно восени, але перше травня - відтепер теж "день відкриття Америки". Бо саме відсьогодні у тридцяти штатах починають знімати карантин. Чому ж не по всій країні? Бо це рішення віддали на розсуд губернаторів, а вони (як і самі американці) налаштовані кардинально по-різному.

Америка вже кілька років розділена. Майже навпіл - fifty/fifty, як тут кажуть. Це почалося ще з часів виборчої кампанії, коли пів країни за Хілларі були, а друга половина за Трампа. Так само розділилась громадська думка не тільки щодо політики, а й стосовно коронавірусу і карантину. Половина каже - країну час відкривати, досить - насиділись уже. А половина твердить - зарано. Надто великий ризик.

Аргументи тих, хто мріє покласти карантину край вагомі. Економіка. Банкрутство бізнесу - гірше за наслідки вірусу, кажуть у Айові (де з понеділка відкривають ринки та церкви), і в Нью-Джерсі (де відзавтра людям дозволили відвідувати парки і гольф-клуби. У Вайомінгу вже запрацювали спортзали і перукарні. А в Теннесі ще ресторани наважилися на додачу відкрити.

Ерін Кембелл клоунесса. Свої шалені костюми їй уже більше місяця показати було нікому. Послуги кейтерінгової компанії жінки часто і замовляли лише тому, що власниця, як то кажуть "в образі".

Ерін Кембелл, підтримує скасування карантину:

Це був мій спосіб порятунку від проблем: удавати дурепу, змушувати людей глузувати з мене, - "ой, подивіться лише на цю навіжену". Всі сміються - і мені добре.

Але весь час карантину для потішної Ерін був жахом. Без роботи, одна в чотирьох стінах. Найкумедніша жінка штату одного ранку просто не захотіла жити.

"Всі ці страшні думки у моїй голові. Я почала страждати від депресії і зараз відкрито й чесно про це кажу".

Тож для таких, як Ерін, першотравневе відкриття країни - шанс не просто повернутися до роботи, але й - зберегти себе.

Та є штати, які від сусідів у шоці. Столиця буде на карантині до середини місяця; Вісконсін - не зніматиме обмежень до 26 травня; у штаті Мен жителям сказали сидіти двома аж до липня. А найбільше суперечок  у Нью-Йорку, місті, яке постраждало найбільше - кожна п'ята смерть в Америці була тут.

Від машині місс Аліши - люди інстинктивно відмахуються, коли бачать табличку під склом: перевозимо людські тіла. Страшні слова - страшний бізнес. Аліша Нарваєз власниця похоронного бюро у нью-йоркському передмісті. За всі роки роботи вона не бачила стільки сліз, як зараз.

"Багато людей померли від вірусу, а їхні родини не можуть навіть прийти попрощатися. Тож на цвинтарі загиблих проводжає в останню путь лише директорка моєї контори. Вона змушена все записувати і відправляти відео рідним".

Аліша та її колеги розповідають деталі, від яких стає моторошно. Кажуть, навіть таке прощання - лише із тими, хто помер вдома. А от зі шпиталів тіла виносять у білі трейлери.

Ніколь Уоррінг, директорка похоронного бюро:

Тіла кидають у мішки із написом COVID. В якихось трейлерах є полиці, в решті - тіла просто кладуть на підлогу. Навіть самим медикам за це соромно. І вони мені кажуть: хочете ну заберіть свого небіжчика. Я відповідаю - добре! Але в нас самих усе переповнено тілами.

Аргументи противників карантинних послаблень: США і досі світовий лідер за кількістю смертей через коронавірус. Країна вже втратила більше шістдесяти тисяч людей, тоді як Італія, яку весь світ обговорював - удвічі менше.

Ще й у пресі днями з'явилося - Федеральне агентство з надзвичайних ситуацій - витратило п'ять мільйонів доларів на 100 тисяч мішків для поховань. На випадок, якщо епідемія повернеться. Побачиш ці новини - і сам мимоволі почнеш підтримувати ідею суворого карантину. Її відстоюють і в американському офісі Всесвітньої організації охорони здоров'я.

Маркос Еспінал, директор з комунікацій Панамериканської організації охорони здоров'я:

Тому що надто різке послаблення карантину може призвести до катастрофи!

Та водночас який сенс зберігати формальні обмеження, якщо люди просто перестали їх дотримуватись?

Це знаменитий Централ-Парк у Нью-Йорку. Куди, щойно потепліло - сотні людей вийшли. Частково - у масках та на дистанції. Але вистачає і тих, хто просто плює на всі обмеження.

"Так, трішки соромно порушувати. Але я відчув, що вдома вже не можу. Камон! Це ж Нью-Йорк".

А просто поруч із галявинкою - тимчасовий шпиталь розмістили в Централ парку, через нестачу ліжок у лікарнях. Намети, куди привозили і важких пацієнтів. Тож лікарям "зрозуміти і вибачити"порушників - складно.

Діді Нітта, лікарка на пенсії:

Знаєте, ось ми мали бути в середині: не могли ні з ким контактувати. То може в цій ситуації і людям було б краще вдома лишатися?

А такий вигляд сьогодні мають пляжі Каліфорнії. Популярний серед американців Хангтінтон-біч. Формально закритий, а насправді узбережжя заповнене людьми. Поліцейські час від часу проїжджають уздовж води, просять дотримуватись правил (у частині курортних містечок гуляти вже дозволено, а засмагати - ні). Але хтось йде, а хтось на інший бік перевертається.

"Я вперше вийшла з дому з кінця березня! Тож це - приз за всі старання".

Жити у страху - не найкраща порада. Як на мене, краще свіже повітря, фізична активність і гарна погода.

І ця суперечка скептиків та "алармістів" не матиме кінця. Хтось каже - COVID не страшніший за звичайний ГРВІ. Інші цитують свіже Гарвардське дослідження, за яким "коронавірус за останні місяці убив у Нью-Йорку у 20 більше людей, ніж грип".

Хтось кричить - в Америці більше мільйона заражених! Але їм точно скажуть у відповідь, а ми чули про нові дані, що вірус на поверхнях взагалі довго не живе. Тож кожен обирає сам - кому вірити і що робити.