Незрячі, але незламні: як українці підкорюють Європу піснею [ Редагувати ]
Вони прославляють Україну закордоном, долають перешкоди й допомагають іншим. Едуард Смоляков - незрячий український музикант, автор пісень. А Людмила Крамниста - психологиня та громадська діячка. В чужій країні їм вдалось показати, що люди з інвалідністю можуть досягти успіху на рівні з усіма іншими.
Едуард підкорив сцену, а Людмила відкрила Фундацію яка допомагає українцям.
Виступи з живим оркестром у Краківській Опері.
На міжнародних фестивалях, концертних майданчиках, благодійних заходах для підтримки українських бійців.
Чехія, Словаччина, Польща - країни, в яких уже прославляє Україну Едуард Смоляков - незрячий музикант і автор пісень. Чоловік змушений був виїхати зі Слов'янська, що на Донеччині, на початку повномасштабного вторгнення і знайшов прихисток у Польщі. У рідному місті у нього було все: власний музичний колектив, рідні, житло й робота. Але російська агресія все це забрала.
Едуард Смоляков, музикант:
Я коли переїхав, це було повністю перезавантаження всього життя. Все змінилося. Тому що залишився мій гурт. І довелося робити все повністю з нуля.
Минуло три роки - Едуард не здавався, долав труднощі, шукав своє місце на чужій землі, багато працював. І зрештою зміг підкорити польську сцену. Тепер він грає в 4 колективах у Кракові. Заново зібрав власний гурт "Смолова галерея". А його пісні вже знають і люблять українці у Польщі.
Едуард Смоляков, музикант:
Переважно я граю зараз на концертах, на благодійних концертах на користь українських військових, де ми збираємо донати і як можемо допомагаємо своєю творчістю Збройним силам України.
Музика - лише частина діяльності Едуарда. Чоловік вивчає сучасні технології, які допомагають таким, як він, залишатися самостійними. У Польщі опанував нову професію - спеціаліст з цифрової доступності. І ось тепер Едуард приїхав в Україну поділитися досвідом. Прочитав дві лекції "Технології в смартфоні". Одну - для дітей у спеціальній школі в Києві, іншу - для військовиків, які втратили зір у боях з окупантами й зараз на реабілітації у Вінниці.
Едуард Смоляков, музикант:
Це були лекції про технології для незрячих. Тобто це технології в смартфоні. Я сам користуюся, активно користуюся цими технологіями, GPS-навігацією, застосунками на основі штучного інтелекту, які дуже допомагають незрячим особам в повсякденному житті. На цих лекціях я відчував свою важливість і важливість цієї інформації. Так, люди дійсно задавали питання, потім підходили, питали якісь подробиці стосовно того, що я розповідав. Я допомагав їм налаштовувати їхні смартфони, допомагав встановити ці застосунки, якими я користуюся. І я думаю, що це був для багатьох перший крок для опанування всіх цих технологій і це дуже мене гріє.
У Польщі Едуард не лише зміг знайти себе, а й зустрів кохання - Людмилу Крамнисту. Зараз удвох приїхали у Київ. У жінки так само порушений зір. І вона також вимушено шукала прихисток від війни в Польщі. "Українці можуть все", переконана Людмила. В іншій країні теж не сиділа, склавши руки. Спершу волонтерила - консультувала біженців, людей з інвалідністю з різних питань.
Людмила Крамниста, психологиня, громадська діячка:
Я зрозуміла, що я хочу бути корисною. Зараз я консультую, працюю консультанткою кар'єрною для людей з інвалідністю з України, ті, які проживають в Польщі. Я їх консультую з приводу працевлаштування і різних можливостей. Дуже часто люди не знають, на які пільги вони заслуговують, що вони можуть очікувати, які ситуації можуть виникати і як з ними справлятися.
Дискримінація, мовні бар'єри, проблеми з працевлаштування, брак віри в себе і знань про свої права - основні проблеми, з якими стикаються люди з інвалідністю за кордоном. Щоб допомагати їм долати ці перешкоди, Людмила заснувала в Кракові Фундацію - AB Show. Це платформа, що об’єднує людей навколо ідеї безбар'єрності й рівних можливостей для кожного.
Людмила Крамниста, психологиня, громадська діячка:
Я себе заспокоюю тим, що я повернусь в Україну і буду це все впроваджувати тут. Ці всі нові технології, які є, з якими я стикаюся, цей новий досвід. У Польщі є заклади для людей з інтелектуальними порушеннями, де вони вчаться самостійності й в побуті самостійно себе обслуговувати. І це дуже важливі заклади. Мені дуже хотілося б, щоб в Україні були подібні заклади, щоб люди з інвалідністю не відчували себе самотніми, щоб вони теж розуміли, що навколо них є світ і це відкритий світ.
Зараз на базі власної Фундації - Едуард і Людмила розробляють онлайн-курси із сучасних технологій для людей з інвалідністю та українських військовиків. І планують частіше приїжджати в Україну для зустрічей "офлайн".
