Мобілізація священників УПЦ: які релігійні організації отримали бронь [ Редагувати ]

В Україні затвердили перелік 7736 релігійних організацій, які зможуть бронювати всіх своїх священнослужителів від мобілізації. Про це повідомляють Сухопутні війська ЗСУ.

"Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (ЗСУ) вітає рішення Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) щодо затвердження Переліку критично важливих релігійних організацій, яке дозволяє бронювати військовозобов’язаних священнослужителів відповідно до Наказу № Н-82/11 від 6 червня 2025 року.

Ми визнаємо важливу роль релігійних організацій у забезпеченні духовної підтримки населення, особливо в умовах воєнного стану, та підтримуємо законодавчі ініціативи, спрямовані на стабільне функціонування цих установ", - йдеться у повідомленні.

Як формували список

Список заброньованих затвердила Державна служба України з етнополітики та свободи совісті. Вона повідомляє, що в Україні зареєстровані 30 148 релігійних організацій.

"Бронь" від мобілізації не отримали релігійні організації:

• які були зареєстровані після 26 грудня 2024 року;
• мають місцезнаходження на окупованій території;
• не пройшли релігієзнавчу експертизу 2019 року;
• не внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій;
• не подали фінансовий звіт.

Наразі у Держслужбі етнополітики та свободи совісті "триває дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості першої з кількох тисяч релігійних організацій Української Православної Церкви - Київської митрополії УПЦ".

"Відтак перевірка на відповідність третьому критерію - щодо включення релігійної організації до переліку афілійованих з Російською Православною Церквою здійснюватиметься послідовно з урахуванням результатів дослідження щодо Київської митрополії УПЦ", - повідомляє ДЕЕС.

Хто отримав "бронь"

У підсумку сформовано остаточний перелік із 7 726 релігійних організацій, які отримали бронь. До нього не увійшли тисячі парафій УПЦ, натомість є "Посольство Боже" Сандея Анделаджі та "Церква Відродження" Володимира Мунтяна.

Громади Свідків Єгови або Товариства свідомості Крішни тепер абсолютно офіційно визнані "критично важливими для економіки та життєдіяльності населення України", а парафії УПЦ - ні.

Диякон УПЦ Андрій Глущенко пише, що заброньованих панотців: 

• у Львівській області їх найбільше - 1026 (переважна більшість - це парафії УГКЦ, ПЦУ, РКЦ).
• у Тернопільській області: 847 (5439 – 6285; УГКЦ, ПЦУ, РКЦ).
• у Сумській області: 80 (5359 - 5438; більшість - громади протестантів та ПЦУ).
• у Чернігівській: 61 (7280 - 7340; протестанти та ПЦУ).
• у Херсонській: 38 (6442 - 6479; протестанти та ПЦУ).

Право на бронь не отримали переважна більшість юросіб УПЦ - парафії, монастирі, єпархії тощо.

"Багато тисяч парафій УПЦ, на відміну від інших релігійних об'єднань (ПЦУ, УГКЦ, РКЦ, баптистів, єговістів, мусульман, іудеїв, кришнаїтів, навіть неоязичників) відтепер прямо позбавлені державою права забронювати своїх керівників (священиків) від мобілізації", - пише диякон УПЦ Андрій Глущенко.

На його думку, основна мета списку ДЕСС - "змусити якнайбільше священиків УПЦ перейти до ПЦУ (причому разом із громадами), шантажуючи відправити їх на фронт у разі незгоди".

Православні священнослужителі в Україні

Сумарна кількість священнослужителів трьох найбільших конфесій України "грецького обряду" (УПЦ, ПЦУ, УГКЦ) становить зараз близько 18000, з яких приблизно половина припадає на УПЦ. Однак якщо відняти священників, старших за 60 років, а також тих, хто має відстрочку (багатодітних, тих, хто доглядає за родичем-інвалідом тощо), кількість кліриків УПЦ, які підлягають мобілізації, становитиме щонайбільше 3000 осіб.

У багатьох селах України православне церковне життя концентрується буквально навколо кількох священнослужителів, а інколи навіть тільки на одному. Якщо він зникне, повністю припиняться всі служби в храмі. Мешканці залишаться без літургії, причастя, без сповіді та інших таїнств. 

Професійна богословська підготовка священника - тривалий і трудомісткий процес. Навчання в семінарії - той мінімум, який має опанувати кандидат у священнослужителі, - зазвичай триває 4 роки (бакалаврат), а вищий рівень (магістратура й надалі) вимагає ще кількох років навчання.

Проблема мобілізації православних священників під час війни має кілька аспектів. Крім, власне, морального (вбивство на війні), це також правовий, канонічний і, стосовно нинішньої ситуації в нашій країні, церковно-політичний - найбільш важливий та складний.

Православна Церква безумовно допускає для мирян військову службу та участь у бойових діях, однак православні священнослужителі однозначно належать до числа тих, для кого "виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням", а отже, військова служба має бути (за буквального прочитання Конституції України) для них замінена на альтернативну.

Мобілізація священників "проросійської" УПЦ уже триває. Панотці цілком згодні з проходженням військової служби, за винятком лише одного - безпосередньої участі в бойових діях і вбивства ворожих солдатів. З іншого боку, священики ПЦУ чи УГКЦ на фронті зазвичай виконують функції капеланів.

За УПЦ останнім часом активно формується образ ворога. Усіх священнослужителів УПЦ поголовно записують у "зрадники, українофоби, гундяєвці та агенти ФСБ".

З іншого боку чи не слід їх відправити на фронт зі зброєю в руках, щоб вони саме там і в такий спосіб довели свою лояльність Україні?

Нагадаємо, що Верховний Суд постановив, що громадяни України не підлягатимуть відповідальності за ухилення від призову, якщо доведуть членство у зареєстрованих релігійних організаціях, зміст віровчення яких передбачає безумовну неприпустимість такої служби, носіння та використання зброї.