Зниження вартості землі, погіршення інвестклімату - експерти пояснили, до чого можуть призвести ініціативи Мінагропроду [ Редагувати ]

Наміри Міністерства агрополітики та продовольства запровадити обмеження або повну заборону на експорт сировини ріпаку та сої, а також відкриття ринків для ГМО-продукції з-за кордону - можуть призвести до деградації всього аграрного ринку. Про це йдеться в матеріалі видання "Українські новини".

Видання відзначає, що через неочікувані регулювання посівні площі під цими культурами будуть зменшуватися, що буде впливати на загальну рентабельність земельних наділів, а отже - на доходи виробників, податкові надходження, рівень і якість зайнятості в агросекторі. 

Нещодавно Мінагропрод, а також деякі профільні асоціації виробників, експортерів та переробників зернових культур вийшли з ініціативою щодо можливого запровадження додаткових мит або навіть заборони експорту ріпаку і сої з України уже в найближчі тижні. Видання нагадує, що виробники різко відреагували на ідеї про обмеження.

По-перше, йдеться про явний перерозподіл доходів на користь переробників, що завдає удару по виробникам, які тримають на собі значну частину експортної виручки (до третини всього аграрного експорту як в грошах так і в обсягах). По-друге, великим є ризик втрати частини зовнішніх ринків збуту. 

За словами авторів, ще один наслідок ймовірного запровадження квотувань, заборон, додаткових мит та інших обмежень з боку держави - це зниження вартості землі сільськогосподарського призначення, а з ним - і зменшення капіталоємності всього агросектора.

"Логіка цих наслідків наступна. Під олією і ріпаком в останні кілька років стабільно зайнято близько 14-15% посівних площ, проте через погодні умови та інші фактори ці площі поступово скорочуються", - йдеться в статті. 

"Якщо буде запроваджено мита та інші обмеження, що призведуть до зниження цін на ці культури на внутрішньому ринку (через штучно створену відсутність конкуренції), впаде рентабельність посівів, а відтак - і капіталізація самих земель. Це, в свою чергу, призведе не тільки до подальшого зменшення посівних площ під ріпаком і соєю, а й до загального падіння цін на землю. За найбільш оптимістичним сценарієм, незасіяні цими культурами площі мали б бути переорієнтовані під інші, більш привабливі в таких економічних умовах зернові чи олійні з більшим рівнем маржинальності", - сказано в матеріалі. 

Проте в реальних ринкових умовах країни, що воює, очевидно, що частина площ, передбачених під сою та ріпак за умов коректної, продуманої на кілька років наперед сівозміни, залишаться взагалі незасіяними: хтось не встигне зорієнтуватися, не знайде додаткових ресурсів, або взагалі відмовиться займатися сільським господарством як таким, додають автори.  

За таких умов, на фоні зниження врожайності на понад 10% та обсягів експорту на 22% з подальшою негативною динамікою - наділи взагалі перестають бути інвестиційно привабливим активом, що може призвести до численних банкрутств фермерських господарств, суттєве падіння орендної плати або й зовсім припинення виплат власникам паїв, банкрутств по кредитам, зниження загального рівня взаємної довіри по галузі. 

"Таким чином, наслідки кризи матимуть вплив не лише на сільськогосподарські підприємства, але й на всю аграрну екосистему, включно із жителями сіл та їхніми сімʼями, які становлять до 30% всього населення країни, і значна частина яких напряму залежні від оренди паїв та роботи на них. Тут також ідеться про скорочення бюджетів громад, погіршення добробуту селян, зниження податкових надходжень у місцеві бюджети. Менше грошей у селі – менше можливостей для розвитку інфраструктури, освіти, медицини на місцях. Відтік робочої сили з села може прискоритися", - пишуть автори. 

Виглядає так, що замість створення передумов для реального переходу до переробної економіки - як це передбачено у відповідній урядовій стратегії до 2030 року - "прості рішення" і "швидкі рецепти успіху" можуть призвести до неабиякої кризи і хаосу. На їх фоні про інвестиційну привабливість України можна буде забути на десятиліття вперед.

"Повернення держави до безцеремонного втручання в збалансований, інтегрований в світову економіку ринок - відлякує. Подібні кроки держави прямо суперечать заявам про створення сприятливих умов для залучення ресурсів в країну", - резюмує видання. 

Втрата експортної виручки і зменшення доходів фермерів означатиме масове погіршення фінансових показників агрокомпаній. Це може призвести до проблем із обслуговуванням банківських кредитів, зростання заборгованості в галузі.

На думку авторів, всі ці наслідки також означають розбалансування щойно запущеного в Україні ринку землі. "Якщо прибутковість агровиробництва падає і ціни землі обвалюються, потенційні інвестори (як внутрішні, так і зовнішні) втратять інтерес не лише до переробного виробництва, а й до купівлі або довгострокових інвестицій у землю. Це гальмує розвиток ринку землі та зменшує притік капіталу в агросектор. Та нівелює саму ідею перетворити землю на товар, що міг би стати поштовхом для розвитку виробництва в агросекторі за рахунок пожвавлення кредитування", - сказано в статті.