"Банкнотна" екскурсія: які історичні місця Києва зображені на українських грошах [ Редагувати ]

Київ, який кожен з нас... тримав у руках! "Подробиці" продовжують цикл сюжетів про "Відпочивай удома". І сьогодні - черга показати себе столиці. Та наш Олександр Васильченко вирішив підійти креативно, і взяв собі за гіда... гривні! Вони оживили місця, зображені на українських грошах.

Столиця України, певно - найбільше туристична принада для кожного громадянина. Володимирська гірка, Золоті ворота, Софія Київська, урядовий квартал і мистецький Андріївський узвіз... Яку ж екскурсію вибрати? Ми вам пропонуємо... банкнотну.

Пройтися місцями, які кожен із нас тримав у руках! У буквальному сенсі. Пам'ятками, які зображені на звороті - наших рідних гривень! Бо переважна кількість з них розташовані саме тут, у столиці.

Почнемо з гривні. Ось ця будівля - це Град Володимира. Найдавніша частина міста.

Зараз серце Києва виглядає ось так - гамірний сучасний мегаполіс. Будівлі, які зображені на банкноті, датовані кінцем X століття. Часи правління Володимира Великого. Він, до речі, зображений на аверсі. Втім, такою одна гривня стала після другої редакції. В першій - на звороті купюри зображували руїни Херсонеса, де князь прийняв хрещення.

Собор святої Софії. Вірніше, так він виглядав у 1036 році і зараз - на двох гривнях. Зведений князем Ярославом Мудрим, кажуть - він похований у соборі. Софія - одна із не багатьох споруд, уцілілих із часів Русі. Унікальне поєднання архітектурних стилів, та ще й з тисячолітніми фресками на стінах!

Інша святиня - знакова не лише для киян, а й для всієї України. Києво-Печерська Лавра. Храми, музеї, історичні мури та захопливі краєвиди - розташована на печерських пагорбах та зображена на червінці. На аверсі - гетьман Іван Мазепа, який щедро жертвував на Лавру.

Будинок центральної ради в часи УНР, в радянський період - будинок вчителя. Зараз - педагогічний музей. Ця споруда міцно вкарбувалася не тільки в історію України, а й на зворотній частині 50-гривневої купюри. До речі, на перших купюрах зображали будівлю верховної ради. Малюнок змінили у 2004 році.

А щоб побачити нашу наступну пам'ятку, варто повернутися спиною до будинку вчителя, а в руки взяти замість півсотні - сотню! Знаменитий червоний корпус університету імені Шевченка. Архітектор - знаменитий італієць Беретті. До жовтневої революції - університет Святого Володимира.

І найперше питання, яке виникає - чому він червоного кольору? Не повірите, але в кожного киянина буде своя версія! Найбільш вірогідна, що корпус пофарбували в колір стрічки ордену Святого Володимира.

А у другій редакції на банкноті красувався краєвид Дніпра, що відкривається з Чернечої гори біля Канева. А на попередньому зразку купюри були Софійський собор та пам'ятник Володимиру Великому. Шевченка сюди помістили пізніше.

Реверс купюри у 500 гривень. Ще один ВИШ - не менш престижний, і давніший за "червоний" університет. Києво-Могилянська академія. Вірніше, так вона виглядала 300 років тому. Зараз будівля трохи видозмінилася.

Донедавна 500 гривень були найбільшою купюрою. Зараз ми маємо 1000. Це будівля президіуму Національної академії наук - само вона зображена на реверсі купюри. А поєднали її з Володимиром Вернадським - власне, він був першим президентом Української національної академії наук.

Аби показати Київ - не вистачить і години часу в ефірі. Аби його побачити - забракне тижня. Але наша столиця - велична та древня - варта, аби її побачити не лише у себе в гаманці.

Наша наступна зупинка в серіалі "Відпочивай вдома" - це ще один туристичний велетень. Лише про це одне місто можна зняти цикл матеріалів. Величний і затишний, упізнаваний і непізнаний прекрасний Львів. Його покаже львів'янка Христина Гашенко. Тож, дивіться її матеріал у наступних випусках "Подробиць".