Під Авдіївкою бойовики впритул наблизилися до передових позицій армійців [ Редагувати ]

Український військовослужбовець отримав поранення напередодні на Донбасі. Поблизу Південного атакували позиції ООС із міномета 82 калібру та стрілецької зброї. Армієць перебуває у лікарні, його стан стабільний. Загалом минулої доби окупанти 4 рази порушували режим тиші.

Крім Південного, відкривали вогонь також біля Водяного та Павлополя - з гранатометів і стрілецької зброї.

Один ворожий обстріл зафіксували вже сьогодні. У Штабі також повідомили, що бойовики протиправно облаштовують позиції поблизу лінії розмежування у районі Кримського на Луганщині.

Позиції за славетною Авдіївською промзоною зустрічають багнюкою, розбитими вщент будинками, та тишею. Але так буває вдень. Щойно почне сутеніти - ситуація може докорінно змінитися.

Позивний "Гуфік", військовослужбовець Збройних сил України:

Буває, що постріли противника бувають, це за добу разів два-три.

Позивний "Патефон", військовослужбовець Збройних сил України:

Тільки починає сутеніти, тільки спостерігачі від'їжджають - і вони починають провокації.

Дистанція між окопами та бліндажами тут така, що можна чути, та навіть перегукуватися із супротивником. Тож вояки у постійній готовності до різних варіантів, а зброя заряджена.

Позивний "Патефон", військовослужбовець Збройних сил України:

Відпрацьовані всі можливі і неможливі моменти, - будемо так говорити. Люди знають свої місця, люди постійно тримають зброю в руках, і люди завжди готові до "сюрпризів".

Вояк з незвичним позивним "Патефон" на фронті з 2014 року. Прийшов з другою хвилею мобілізації. Потім звільнився, потім - повернувся, тоді знову звільнився, і зрештою, - знову повернувся на передову.

Служив у 14 "баті". Потім пішов, потім повернувся. - Що вас змушує, чи мотивує повертатися? - Почуття незавершеної справи. Багато що лишилося в тих сирих підвалах і окопах. Треба справу доводити до кінця, не по-чоловічому її так залишати.

Тут же ми зустрічаємо струнку дівчину з важким рюкзаком - це Тетяна, і вона бойовий медик. Зараз їй двадцять один, а на фронті вона з 19 років. Має бойовий досвід, і вже витягувала поранених з під ворожих обстрілів.

Якщо повна комплектація - то 30 кілограмів. Це на 1, 2 поранених. - А скільки ви важите? - Приблизно, 55 кг. А коли адреналін - вагу не відчуваєш. Бронежилет, каска, свій автомат, автомат пораненого - якщо він не в адекватному стані і ти його ведеш.

Тетяна каже: на фронт вирішила піти у 15 років. Тож вчилася на ветеринара та чекала повноліття. А коли потрапила на передову - не говорила про це домашнім.

У подальшому дівчина планує підвищувати фах, але при цьому залишатися у Збройних силах. Як і багато інших героїчних жінок та чоловіків на передовій.