Київ покидає локдаун: як столиця повертається до звичного життя? [ Редагувати ]

З обмеженнями, але без локдауну, зустрічатимуть Великдень кияни. Від сьогодні у транспорт пускають без спецперепустки, а ще можна знову посидіти в ресторані, сходити на шопінг чи зайнятися спортом у фітнес-клубі.

Як столиця повертається до звичного життя - спостерігав Богдан Вербицький.

50 відтінків карантину!

Віктор Ляшко, головний державний санітарний лікар України:

Сім областей в яких встановлений червоний рівень епідеміологічної небезпеки.

Інші - оранжеві, жовті, зелені. "Новими барвами" від сьогодні заграла і столиця!

Віталій Кличко, міський голова Києва:

Виведення столиці з червоної зони.

А значить і локдаун - закінчився! Тривалість його рахували підприємці...

Владислав Петров, ресторатор:

6 недель. 42 дня.

А особливо батьки!

Олександр, киянин:

Тільки телевізор, Інтернет. Більше нічого не хочуть робити.

Чи був цей карантин дієвим? І головне: які вони, ці послаблення? Київ тепер, можна сказати, у зоні карантинного "Олл-Інклюзив". Бо відкрили: ТРЦ, кінотеатри, магазини. Та головне - транспорт.

Віталій Кличко, міський голова Києва:

Весь наземний громадський транспорт та метро відновлять перевезення пасажирів у звичайному режимі.

Бо раніше потрапити туди, вниз, можна було лише за такою спецперепусткою. Загалом їх видали близько пів мільйона.

"Результат" скасування обмежень видно одразу. Бо людей відчутно побільшало. Замість вагонів напівпорожніх - зайняті всі крісла. Побільшало людей і на платформах. Та пасажири - задоволені.

- Как тебе в метро без спецперепустки? - Скажи "Отлично". 

Ми не їздили. Ми сиділи вдома.

Але тепер їздити можна всім. Бо справ за локдаун накопичилося багато.

Віктор, киянин:

Людям потрібно якось пересуватися. Так, чи ні? Їм потрібно й продукти куплять, їм потрібно в магазини завітати, їм потрібно ще кудись по особистим справам.

Пан Віктор - хоч і пенсіонер, та працює. Каже, на час обмежень зміг перелаштувати свій графік, тож на роботу їздити не треба було. До обмежень чоловік поставився з розумінням і просто перечекав їх удома.

Віктор, киянин:

Це чисто індивідуальна справа кожної людини. Для цього потрібні мізки, щоб людина розуміла що правильно робити, а що неправильно.

Ще одне болюче питання карантину, що робити з усіма ними? Бо дитячі садочки та школи, теж були під замком. Тож батьки виходили із ситуації - як могли.

Олександр, киянин:

Самостійно вдома якісь уроки влаштовували, щоб писали-читали.

Тетяна, киянка:

Ну чесно, дуже важко. Тому ми дуже надіємося, що в нас будуть працювати садочки.

Бо ось таку "зарядку" Тетяна робить щодня двічі. У жінки троє дітей. І дитячий садочок, у прямому сенсі, "рятував". І "молитви" Тетяни та інших батьків почуті. Уже з п'ятого травня...

Віталій Кличко, міський голова Києва:

Місто відновить навчальний процес в закладах загальної освіти та у вищих навчальних закладах.

Тетяна, киянка:

Дуже раді. Тому що дуже важко висидіти цілий день з дитиною вдома. Потрібно кожен день ходити на роботу.

І головне під час локдауну її не втратити. Тут передусім у групі ризику - підприємці та сфера послуг.

У нас 220 квадратных метров. Ориентировочно посадочных мест: 70. На 70 человек. Первый этаж и второй этаж.

Пан Владислав проводить нам "екскурсію" своїм рестораном. На час локдауну заклад працював винятково на виніс.

Это мы спускаемся в подводный мир. Нижний зал нашего ресторана. Ну тут поплавки, сетки во втором зале.

Ремонт - "свіжий", бо відкрився заклад торік улітку. Владислав зізнається: у березні вперше міг вийти "в 0", але оголосили черговий локдаун, який був...

Владислав Петров, ресторатор:

Самым тяжёлым. Возомжно, если год назад как-то можно было выдержать. Финансовые запасы были. А с каждым локдауном всё тяжелее и тяжелее.

Бо "фінансова подушка" все менша і менша. Рахувати збитки Владислав навіть не хоче. Каже, головне що "дотягли" до відкриття.

Владислав Петров, ресторатор:

Выживали за счёт дотации. Почему - потому что нужно было сохранять коллектив, нужно было платить зарплату. Нам это, Слава Богу, удалось.

Чи вдасться "витерпіти" ще один локдаун Владислав - не знає. Але головне запитання - чи буде він, і як швидко? - Тут все залежить від нас з вами, та від дотримання правил безпеки.