Могильник на Черкащині: археологи третій рік досліджують "зарубинецьку культуру" [ Редагувати ]

Знахідки, що ламають стереотипи. Могильник прадавніх слов'ян на Черкащині не перестає дивувати археологів. Хоча цю пам'ятку так званої "зарубинецької культури" на правому березі Дніпра вони досліджують уже третій рік. На розкопках побували і наші кореспонденти.

Ось так, - суцільним бездоріжжям, крутими схилами та полями археологи щодня дістаються до унікального розкопу. Могильник датований першим століттям нашої ери. Чотири роки тому його випадково виявили "чорні археологи". Знайдені там артефакти істориків здивували, і вже кілька років поспіль вони досліджують цю місцину.

Могильник належить до так званої "зарубинецької культури". Зарубинці - це прямі пращури нинішніх слов'янських народів. Вони займалися здебільшого землеробством і скотарством, тому часто не кочували. Однією з особливостей їхньої культури була кремація померлих. Тетяна Слободян - єдиний в Україні антрополог, що спеціалізується на дослідженнях саме кремованих решток. Кожне поховання жінка розкопує обережно, аби не пошкодити вцілілі кістки.

Тетяна Слободян, антрополог, науковий співробітник Інститут археології НАН України:

Завдяки цим кіткам можна дізнатись вік, стать людини - причини, якщо є і відбиті на кістках причини смерті, або чим вона хворіла. Безпосередньо якісь деталі обряду - тобто, раніше спалювали разом з поховальним інвентарем одяг, металеві частинки, зброя могла бути і так далі - це все може вплавитись у кістку.

А це вже табір археологів у селі Івківці - тут усі знахідки ретельно відчищають від бруду і сортують. Серед людських решток науковці знаходять і черепки візантійських амфор, фаянсові прикраси, глиняний посуд. І більшість цих артефактів абсолютно не характерні для зарубинців.

От така, так звана плафетка фаянсова у вигляді лева - виробництво чи Єгипет чи Сирія, перше сторіччя Нової ери.

Зарубинців історики почали досліджувати ще наприкінці XIX століття. За цей час у науковців склався стереотип - начебто культура й побут прадавніх слов'ян на початку нашої ери перебували в занепаді. Саме в цей період скіфи почали витісняти наших пращурів на північ. Та знахідки в Івківському могильнику свідчать зовсім про інше, - впевнений керівник експедиції.

Юрій Башкетов, молодший науковий співробітник Інституту археології НАН України:

Це залишилась величезна група - якась група праслов'янського населення, яка продовжувала існувати певний час, коли всі інші відходять на північ і існувати досить добре. Такої кількості імпортів і такого розмаїття, я ще не бачив!

Досліджувати могильник археологи будуть ще кілька тижнів, а вже в середині літа планують провести розкопки селища зарубинці - воно розташоване всього за кілька сотень метрів від прадавнього кладовища. Усі ж знахідки науковці передадуть до Черкаського археологічного музею.