Куба палає: "Острів свободи" сколихнули найпотужніші за 60 років протести [ Редагувати ]

Зараз у фокусі міжнародних новин - країна, про яку останнім часом майже не згадували. Куба. Одні в подіях там побачили щось схоже на український Майдан, інші - говорять про "білоруський сценарій". Але які б оцінки не звучали, факт залишається фактом: там - найбільші за 60 років протести. Зіткнення з поліцією та арешти.

У чому причина кубинських пристрастей і що зараз відбувається на "Острові свободи"?

"Куба лібре" (Вільна Куба) - написали протестувальники величезними літерами біля кубинського посольства у Вашингтоні.

За легендою, ці слова, що стали назвою одного з найпопулярніших коктейлів, солдати вигукували 100 років тому під час американської окупації острова. Задіяти війська закликають і зараз.

Лише за офіційними даними, у Сполучених Штатах зараз живуть майже два мільйони кубинців. Неофіційно - більше. Півтора мільйона з них у Флориді. Тож їхній голос просто не можна не почути. Поготів, що американські кубинці організовують авторалі…

А хештег "Куба-SOS" зараз у п'ятірці найпопулярніших у соцмережах.

Це молодь нарешті сказала "досить"! І ми зробимо те, на що старе покоління не наважилося.

Я - кубинка, і хочу для своєї країни свободи!

Ті, хто свого часу втекли з Куби, або їхні діти та онуки, завжди були так налаштовані. Інша річ, що змінилися настрої в самій країні. Кубу, економіка якої сильно залежить від туризму, "підкосив" коронавірус. Ті, хто має родичів на острові, з їхніх слів розповідають про величезні черги за найнеобхіднішим: олією, милом чи куркою. І що в багатьох провінціях уже почали гарбузовий хліб продавати - бо немає борошна. І що електрику почали вимикати…

В аптеках немає найпростіших ліків, того ж аспірину чи знеболювальних; узагалі полиці порожні! Люди гинуть від ковіду!

І з одного боку країна втомилася від карантину, з іншого - коли влада спробувала відкрити курортне Варадеро, саме туристи начебто і занесли вірус. Тому, кажуть місцеві, протести й спалахнули у містечку Сан-Антоніо-де-Баньос, а вже звідти поширилися по всій країні..

Це ще не було "майданом" - люди просто виплеснули невдоволення і найімовірніше, розійшлися б. Але (й українцям це теж знайомо) влада стала організовувати мітинги на свою підтримку. А потім - дала команду застосувати силу.

Рейнальдо Пауель, голова кубинського земляцтва в Україні:

Всем коммунистам дано указание выходить на улицу, противостоять тем людям, которые хотят выражать свое неудовольствие. Полиция начала бить этих студентов, этих людей, представителей простого кубинского народа, как было когда-то здесь на Майдане. И конечно это дало еще больше вспыхнуть в разных городах неудовольствию.

І це вже не з Україною, а скоріше з Білоруссю, де протести захлинулися, можна порівняти. Ці люди - старше покоління - щиро "за" владу; яка не зробила їх заможними, але гарантувала стабільність і дала безкоштовну медицину. Так, не змогла ліквідувати черги і продовольчі картки, але й соціальної несправедливості на Кубі немає. Начебто і хочеться кращого життя, але до змін - точно не готові.

Поготів, влада каже: це ж люди не самі вийшли, це американці за протестами стоять.

Бруно Родрігез, міністр закордонних справ Куби:

Я закликаю уряд США визнати чи спростувати, що компанія з Маямі, яка створила гасло "КУБА-SOS" і координує всю цю кампанію, - кілька днів тому отримала папери від республіканців із керівництва Флориди. Визнайте або спростуйте, що саме ця компанія організовує демонстрації.

Оскільки протести традиційно (що в Україні, що в Білорусі, що тут) координували через соцмережі, влада на кілька днів відключила інтернет. І якщо старше покоління так і не навчилося ним користуватися, то для молодих кубинців це - проблема. І ще один привід для обурення.

Люди навіть поговорити один з одним не можуть. Кажуть - так, це все політика, але ми тут до чого?

Дійшло до того, що мер Маямі запропонував державним коштом… покрити всю Кубу безкоштовним інтернет-сигналом з якогось американського супутника.

І конгресмени, і влада тих міст і штатів, де живе багато американських кубинців, тепер закликають до жорсткої відповіді, навіть до військового вторгнення. От тільки чи потрібна зараз Джо Байдену нова "карибська криза"?

Заяви Білого дому поки що дуже стримані. І всі розуміють чому. Вашингтон намагається знайти спільну мову з Росією, а у разі будь-яких кроків щодо Куби, Москва відреагує миттєво.

Рейнальдо Пауель, голова кубинського земляцтва в Україні:

Если вмешается Америка, то уверен, что противостоять будет Россия. Если опять Америка заинтересуется Кубой, Россия скажет - "мы на ее стороне". И будут повторяться события 1962 года, которые ни к чему хорошему не привели.  Поэтому я думаю, что это больше проблема самих кубинцев, которые очень долго сидели, спали, молчали. А сейчас на Кубе есть другое поколение - "айтишники"! У них есть другие взгляды и уверен, что рано или поздно по-другому придется действовать государству по отношению к своему народу.

І від того, чи вистачить зараз мудрості сторонам піти на діалог - залежить, що буде на "Острові свободи" - український сценарій, білоруський чи все ж таки свій, геть інший - кубинський.