Країни Балтії заявили про вихід із Конвенції про протипіхотні міни [ Редагувати ]
Повернення до забороненої зброї. Країни Балтії повідомили ООН про вихід з Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін. Литва, Латвія та Естонія планують замінувати свої кордони із росією та Білоруссю через загрозу несподіваного нападу. Те саме хочуть зробити також Польща та Фінляндія.
Як вплинув на ці рішення досвід війни в Україні й чому їх критикують правозахисники - розповість наша міжнародна оглядачка Світлана Чернецька.
З багажника своєї автівки резервіст фінської армії Янне запускає невеликого дрона-розвідника. З цього полігона до кордону з росією всього 16 кілометрів. За останніми даними, агресорка почала розконсервовувати радянські військові бази поблизу Фінляндії. Споруджує нові склади та розчищає старі гарнізони.
Янне Латто, резервіст фінської армії:
Ми насправді так близько, що це змушує замислитися: а якщо вони вирішать прийти й по цей бік кордону? Так само як вони теж без попереджень зробили в Україні, чи так само як прийшли сюди 1939 року.
Під час Другої світової Фінляндії довелося віддати 10% своєї території росії. Але до наступного вторгнення країна хоче бути краще підготовленою. На кордоні з рф зводять 4-метрові паркани, встановлюють датчики руху та камери спостереження. А ще планують замінувати землю. Щоправда, спершу потрібно вийти із Конвенції про заборону протипіхотних мін. До неї Фінляндія долучилася однією із перших, у 1997 році.
Мері Вейрхем, заступниця директора відділу криз, конфліктів та озброєнь Human Rights Watch:
Протипіхотні міни мають певну військову користь, як і вся зброя, але гуманітарний вплив їхнього використання значно переважує вигоду. Більшість людей, які гинуть та зазнають поранень від протипіхотних мін, є цивільними, приблизно третина з них - діти. І тому це неприйнятна зброя в очах 164 держав, які приєдналися до міжнародної заборони на неї.
Але 30 років тому країни не вбачали загрози вторгнення, тому й керувалися гуманітарними принципами. Нині безпекова ситуація зовсім інша.
Петтері Орпо, прем'єр-міністр Фінляндії:
росія є і буде загрозою для всієї Європи. Фінляндія та Європа повинні оцінити всі заходи щодо посилення наших можливостей стримування та оборони як окремо, так і в НАТО. Завдяки цим рішенням ми забезпечимо належний стан оборони Фінляндії на довгі роки.
Повернення до забороненої зброї - це непросте рішення, але виважене, запевняють в уряді. Адже війна росії в Україні показала, що масові піхотні атаки - один з основних методів ведення бойових дій ворогом.
Антті Гяккінен, міністр оборони Фінляндії:
Це те, чого ми навчилися з війни в Україні, про що дізналися через українські Збройні сили, через нашу розвідку. Ми бачили, як працює росія. Одностайна думка полягає в тому, що повернення протипіхотних мін підвищить обороноздатність Фінляндії. Вони - економічно ефективна зброя захисту проти загарбників і підходять для нашої місцевості.
Фінляндія на кінцевому етапі виходу з Конвенції. За нього вже проголосували в парламенті. На схожій стадії й Польща. Сейм уже підтримав вихід з міжнародного договору, тепер слово за сенатом.
Владислав Косіняк-Камиш, міністр оборони Польщі:
Це дуже сильна політична заява. Вона показує, наскільки ми рішуче налаштовані захищати нашу батьківщину та співпрацювати з нашими союзниками.
Після погодження парламентами країн, залишається письмово сповістити Генсека ООН. Днями це вже зробили країни Балтії.
Едгарс Рінкевичс, президент Латвії:
Навіть якщо ми чуємо від вищого російського керівництва, що вони не збираються нападати на НАТО. Ми також чули, що вони не нападатимуть на Україну кілька років тому. Тож ми ставимося до таких заяв дещо скептично.
Східний фланг НАТО - найближчий до росії. Тож готується до найгіршого. Першою лінією оборони має стати нова залізна завіса - не метафорична, а з мільйонів боєприпасів. Щоправда, безпосередньо мінувати територію зможе лише через пів року після сповіщення ООН. Це так званий перехідний період.
Утім, ці 6 місяців країни не сидітимуть, склавши руки. Вони зможуть закуповувати боєприпаси, відновлювати їх виробництво, планувати оборону, навчати військових та готувати інфраструктуру. І тут не йтиметься про застарілі радянські міни, а про сучасні з системами самознищення і безпечного зняття.
