Ірина Білик не стримала сліз: ексклюзивна сповідь артистки [ Редагувати ]

Її голос не сплутаєш з іншими. Її пісні саундтрек до життя кількох поколінь українців. Ірина Білик випустила пісню на воєнну тематику під назвою "А діти чекають". В ексклюзивному інтерв'ю "Подробицям" виконавиця розповіла і про нову композицію, і взагалі про творчість в умовах війни.

Уперше за роки повномасштабної війни Ірина Білик співає про те, що болить усім - про дітей, які виглядають батьків з фронту. Трек "А діти чекають" - це музичне послання захисникам України.

Це справді Ваша перша пісня на воєнну тематику під час повномасштабної війни?

Ірина Білик, співачка:

Так, це вперше. Я хотіла передати такий привіт всім, хто служить, всім, хто зараз на першій лінії. І взагалі тим, хто пішов і дуже хоче повернутися до своїх дітей, до своїх дружин, мам.

Композицію Дмитра Надточія співачка почула випадково на дні народження друзів. Попросила дозволу виконати. Зізнається: чекала на таку мелодію три роки. Кліп знімали студенти Київського університету культури. Є на відео і близький друг Ірини - музикант Роман Солук. Раніше він грав на сцені для глядачів, сьогодні служить в лавах ЗСУ. Розповідаючи про нього, артистка не стримує сліз.

Ірина Білик, співачка:

Рома грав у мене вже багато років. Я порахувала - майже 20 років ми разом записуємо пісні в студії. Він у мене грає завжди на сопілці. І він колись мені сказав: "Я коли йду на свою роботу, на свою справу, думаю тільки про одне - щоб відірвало, можливо, ноги". Ви уявіть, як це взагалі звучить жахливо - а не руки. Я так дивлюсь на нього, у мене жах просто в очах. Він каже: "Ну, так, я без ніг зможу грати на сопілці, а без рук - ні". І я просто сказала режисеру: "Знімімо цю історію". Тому що я йому передаю цю сопілку в кінці кліпу, і він повинен повернутися і грати в мене до кінця життя.

Попри війну співачка не полишає сцени. Їздить містами України, дає благодійні концерти. А триматися самій допомагають бійці, які приходять на її концерти.

Кожен по-своєму складно переживає велику війну. Можливо, був якийсь випадок на концерті, який вам запам'ятався?

Ірина Білик, співачка:

Я зараз згадала, що була дуже хвора. Ви, можливо, чули, що в мене була двостороння пневмонія. Я ледве встигала одужати, а потім знову виходила на сцену. Але я дуже хвора приїхала до Львова, і зовсім не було настрою. Я вже не могла дихати, просто вже втрачала можливість дихати. І дуже серйозно та сумно зайшла після концерту. Мені здавалось, що я дійсно вмираю. Я повертаюсь - і там прийшло дуже багато глядачів: наші хлопці - хтось на колясці, хтось з травмами, вже лікується. І з ними їхні мами, дружини, друзі. Вони так заглядають до мене в гримерку і кажуть: "А можна нам сфотографуватись?" Я одразу подумала, що всі мої проблеми й те, що я не можу дихати й співати - все це відійшло на якийсь третій план. І я вже показувала пацанам, що я сильна, що я весела, що не маю жодних проблем. І моя єдина мрія була сфотографуватись із ними. Ну, дійсно, вони як приклад.

Ірино, скажіть, зараз багато українських артистів почали перекладати свої російськомовні хіти на українську мову. Ви співали українською ще давно, коли це ще не було, скажімо, мейнстримом. Чи складно було вам перекладати російськомовні пісні на українську?

Ірина Білик, співачка:

Я хочу сказати: не буду лукавити перед своїми глядачами. Я пишаюся всіма своїми піснями. Я завжди кажу, що на знак підтримки наших пацанів, наших воїнів сьогоднішній концерт звучить по-новому. Всі плескають, тому що розумієш, що дійсно в цей час ми всі повинні бути єдині у своїх стремліннях, у своїх думках, емоціях. Я не можу бути осторонь людей.

Ірина розповідає: усупереч щоденним реаліям війни, не опускає рук, а намагається творити. Для повного щастя, переконана виконавиця, бракує одного - співати в Україні під мирним небом.

Ірина Білик, співачка:

Я обов’язково мрію про концерт всіх наших виконавців - такий нескінченний концерт. Навіть у наших великих містах, щоб ми об’їхали всю Україну й у кожному місті дали концерт по 20 годин. От я можу співати годину-дві, за мною ще хтось, ще, ще, ще, щоб цей концерт не закінчувався майже добу. Я вже пропоную зробити такі акції саме в той день, коли ми дізнаємось, що ракети до нас більше не летять.

А доки боротьба триває, каже Ірина Білик, готова надихати піснями тих, хто боронить Україну від ворога.