Вижила під ФАБом, аби стати мамою: як військова завагітніла після ЕКЗ [ Редагувати ]
В Україні найнижчий показник народжуваності за весь період Незалежності. Трохи менше однієї дитини припадає на одну жінку при необхідних 2,2. Такі дані Міністерства соцполітики. Водночас є й українці, які вже готові зачати дитину, але через проблеми зі здоров'ям вони не можуть цього зробити.
У цьому має допомогти екстракорпоральне запліднення. У жовтні наші кореспонденти познайомилися зі військової з Донеччини Веронікою. Вона приїхала із фронту, щоб врешті стати мамою. Що змінилося з того часу?
Це сльози радості від того, що в тебе з'явився шанс. З'явився шанс бути жінкою, бути мамою, продовжувати свій рід, порадувати свого чоловіка.
З Веронікою з Донеччини ми познайомилися 9 місяців тому. "Подробиці" розповідали про те, як родини військовиків можуть скористатися процедурою екстракорпорального запліднення.
Тоді захисниця тільки повернулася з фронту, щоб стати мамою. Нині вона теж відвідує лікарів і неспроста.
– Ви бачите, яка красива у вас ляля? Ви дівчинку хотіли, так? Чоловік мріє про дівчинку? – Так, чоловік дуже хоче дівчинку. – Ви бачите, вона передає вам вітання? – Так, так, так. Бачу.
Жінка на тринадцятому тижні вагітності. Хоча ще рік тому була зв’язківицею на нульових позиціях. Відстежувала рух БпЛА та надавала інформацію артилерії й піхоті.
Вероніка, військовослужбовиця:
Я, як зв’язківець, дуже багато бачила втрат. На власні очі. Я бачила, коли дрон наводиться на людину, він іде, він має зайти в окоп. Дим, спалах - нема людини.
На Вероніку росіяни влаштовували полювання. Якось 8 березня вони навмисне скинули на її позицію ФАБ.
Вероніка, військовослужбовиця:
Ми дізнались від розвідки, яка на прослуховуванні, що росіяни знали, що в керуванні є жінка, і по рації звучало: "Поздравим эту с*ку". Була ціль - "привітати", щоб запам’ятала назавжди. І я запам’ятала: так, це було "феєрично", "феєрверки" в нас були нормальні, але більше не хочу таких привітань.
З чоловіком запізналися вже в армії у навчальному центрі. Їх розподілили по різних бригадах, але вони підтримували зв’язок. Згодом побралися.
Вероніка, військовослужбовиця:
Що я на передових позиціях, що він на передових позиціях. Час від часу за дозволом командира - це дуже дивно, але наше сімейне життя було за дозволом командира завжди - ми могли побачитись на якійсь нейтральній території, він до мене міг приїхати або я до нього.
Молодята мріяли про дитину. Але на заваді стали проблеми зі здоров’ям, які через службу вирішити складно. Бачиться подружжя лише двічі на рік. Тому наважилися на екстракорпоральне запліднення. Саму захисницю з фронту перевели на тилову посаду.
Усю вагітність супроводжує професор, акушер-гінеколог Стефан Хміль. Найважчий перший триместр позаду. Для Вероніки - це друга спроба. Перша закінчилася завмиранням. Серед причин, імовірно, і те, що жінка не встигла відновитися після воєнних навантажень і стресу.
Стефан Хміль, доктор медичних наук, лікар-репродуктолог:
Ті умови, у яких вони знаходилися, як вона розказувала, у яких умовах доводилось жити: у підвалах, у різних землянках. Це і недоїдання, і переохолодження. І цілий ряд інших шкідливих факторів впливає на стан репродуктивного здоров’я жіночого населення, а також і чоловічого.
Нині професор готує статтю про вплив війни на здатність зачати дитину в один із міжнародних наукових журналів. На основі досліджень Стефан Хміль радить перед службою заморозити свій біоматеріал.
Стефан Хміль, доктор медичних наук, лікар-репродуктолог:
Це було порівняння - ті, хто не були на війні, і ті, котрі на війні. Результати суттєво гірші: і по фрагментації ДНК сперматозоїдів, і по показниках спермограми, і по інших показниках, які ми вивчали.
Після першої спроби Вероніки лікарі швидко перейшли до наступної. Упасти духом захисниця не могла ще й завдяки підтримці, зокрема від командира.
Вероніка, військовослужбовиця:
Він вперше за всю війну побачив мої сльози. Ми спілкувались по відеозв’язку. Він каже: "Вероніка, ти що, гониш зараз? Ти пережила таке, що просто… Ти добре знаєш, скільки хлопців наших назавжди лишилися там, на полі бою, на окупованих територіях, де вже не ми. І ото в них - ото вже "все", а в тебе - це не "все". У тебе ще стільки попереду".
Зараз репродуктологи роблять усе, аби ця спроба завершилася пологами. Професор Стефан Хміль проводить екстракорпоральне запліднення для сімей воїнів безкоштовно ще з 2022 року. Відтоді вдалося подарувати життя близько сотні дітей.
