Дигери зі Львова знайшли у каналізації сховок євреїв [ Редагувати ]

Львівські дигери в міській каналізації знайшли сховок євреїв часів Голокосту. Тоді під землею майже рік від нацистів рятувалися десятки людей. Одинадцятеро з них - вижили. Як вдалося знайти схованку під землею? І хто допоміг вижити євреям у нелюдських умовах? - з'ясувала Христина Гашенко.

Тут, у центрі Львова, на Соборній площі дигер Олександр Іванов спускається в каналізацію на глибину майже два метри, щоб показати, де під час Другої світової війни переховувались євреї.

Олександр Іванов, дигер-дослідник:

Таким чином вони лазили кожен день. Вони час від часу ходили за водою в ту сторону, і потім уже до основного русла Полтви. Висота тут 70 см тобто не дуже легко, і просто лазити тут доволі складно.

У такому невеличкому сховку рік жили одинадцятеро дорослих і двоє дітей. І перше, що про це свідчить: залишки металевої миски.

Олександр Іванов, дигер-дослідник:

Вони мали тут якось митися і відповідно воду вони брали дощову або приносили із Полтви. тут настільки воно виглядало обжитим, як ніби сюди приходиш, ніби як в чужу квартиру.

У каналізацію євреї потрапили через підземний хід з підвалу одного з бараків львівського гетто.

Ганна-Меланія Тичка, кандидат історичних наук:

Коли працівники каналізації побачили дітей Ігнації Хігера. Їм стало шкода цих дітей, і вони відповідно вирішили їх врятувати.

Потайки від нацистів працівники каналізації носили їжу євреям у підземелля:

Олександр Іванов, львівський дигер-дослідник:

Тут зберігали її або на цвяхах, або як. І щури от тут по драбинках собі залазили. І для того вони спеціально  вкладали от так шматки скла. І коли ми сюди потрапили, то скло було натикано дуже багато де.

Повітря, пояснюють історики, в колекторі вистачало. Дощова труба одночасно була й вентиляційною. Спали євреї на дерев'яних дошках. Зберігся до наших днів і великодній баранчик:

Ганна-Меланія Тичка, кандидат історичних наук:

Працівники каналізації намагалися потішити тих євреїв, які тут сиділи, тут в нелюдських умовах, і вони намагалися святкували із ними й єврейські свята, і християнські.

З підземелля євреї вийшли у липні 44-го року, коли в місто зайшла радянська армія. Вижили одинадцятеро.

Кадри з польського фільму, знятого за книгою Христини Хігер. Саме вона семирічною дівчинкою в далекому 1944 вижила в підземеллі.

І саме за спогадами Христини та її батька львівські дигери майже рік шукали місце сховку.

Олександр Іванов, львівський дигер-дослідник:

Ми вирішили дослідити спогади і пройтися по тих місцям. Можливо, щось би співпало.

Загалом від нацистів у львівських підземеллях переховувались майже триста євреїв. Без допомоги містян вони б не вижили, кажуть у єврейській громаді.

Мейлах Шейхет, керівник релігійної громади "Золота Роза":

У Львові було багато людей, які проявляли щиру людяність і про це треба говорити, адже якби не німецький нацизм в Україні Голокост би не стався.

Усього на українських землях, за підрахунками істориків, загинули близько ста тисяч євреїв.