У школі на Закарпатті навчатимуть понад півсотні дітей-переселенців, позбавлених батьківського піклування [ Редагувати ]

Навчальний рік стартував. Двері школярам відучора відкрили 13 тисяч шкіл. Майже в третині з них навчання - дистанційне. А у тих школах, де є укриття - процес очний. І там за безпеку дітей відповідатимуть класні керівники. Мар'яна Мартин відвідала одну зі шкіл на Закарпатті. Там цьогоріч навчатимуть понад півсотні дітей-переселенців, позбавлених батьківського піклування. Її матеріал далі.

Настя з Олею роздивляються свої подарунки. Поки Оля приміряє нову сорочку, Настя вже спакувала собі рюкзак до школи.

Багато одягу та канцелярії дівчатка отримали від небайдужих благодійників. Кожен з мешканців дитячого містечка "Затишок", мав персонального добродія.

Рената Гусейнова - член наглядової ради соціально-реабілітаційного центру "Затишок":

Для кожного з 57 дітей, ми найшли благодійника, який повністю одягав дитину до школи, повністю новий одяг, взуття, курточки. Відповідно, щоб наші діти не відчували себе якось інакше, не зручно в школі.

Майже 2 місяці діти з евакуйованих будинків інтернатного типу проживають тут, у Затишку. Ціле літо вихованці розважалися, звикали до нового дому. Та настав час навчатися. У новенькому одязі, із зачісками діти рушили у місцеву школі.

Ця Пилипецька школа, одна із більших у громаді. Але так багато дітей тут ще не було.

Ганна Чопара - начальник відділу освіти Пилипецької сільської ради:

Наразі тут будуть навчатися 338 здобувачів освіти. Ми, як ті, хто займається освітою в громаді, щоб ці діти почували себе як найкраще, щоб вони не відчували ніяких нерівностей і були морально задоволені процесом здобуття освіти.

Якщо раніше у класі Ганни Іванівни навчалося 20 учнів, нині їх 28.

Ганна Воробець - вчителька початкових класів:

Ми всі їх гарно приймемо, і всі будемо дружити і вчитися.

Ольга - вихованка соціально-реабілітаційного центру "Затишок":

Мне нравится школа, но чуть-чуть боюся…

Учні із "Затишку" є майже у кожному класі. Це діти з Донеччини, Луганщини, Київщини. Якщо молодші діти швидко призвичаїлися до нових класів та друзів, то старшим трохи складніше.

Микита - вихованець соціально-реабілітаційного центру "Затишок":

Я думав, що перше вересня, буде поганим, я дуже лякався, думав буде все погано. Ну а потім думаю, ні все таки треба зібраться і піти в нову школу, я хочу подивиться на цю школу. І я зібрався, пішов і мені тут подобається.

Ну, і місцеві школярі швидко подружилися з новими однокласниками.

На вулиці новоспечених школярів Пилипецької школи чекає Рената, працівниця "Затишку". Діти одразу ж діляться враженнями від першого уроку.

Вдома дітвору чекало справжнє свято. Крім того, силами благодійників тут вже облаштували для дітей комп'ютерний клас. Де діти зможуть працювати над домашнім завданням, а також вивчати додатково англійську, інформатику. Крім того, у планах благодійників черговий проєкт.

Марія Макаренко - керівник благодійного фонду "Боржавська Надія":

Ми хочемо до кінця цього року створити приватну школу, для дітей позбавлених батьківського піклування і ми дуже щасливі, що нас підтримує голова Закарпатсько ОВА і Пилипецька громада. Ми готуємося, будем отримувати відповідну ліцензію, набирати персонал. Ми хочемо, щоб діти, позбавлені батьківського піклування мали гідну освіту.

Вихователі "Затишку" вірять, що їхні вихованці зможуть швидко адптуватися і отримають гідну освіту та щасливе дитинство.