У "Софії Київській" відкрили виставку, присвячену найколоритнішим весільним обрядам [ Редагувати ]
В одному з залів Національного заповідника "Софія Київська" відкрили виставку, присвячену найколоритнішим весільним обрядам - від 19 століття до сьогодення. Зворушливі весільні фотографії різних періодів, атрибутика, вбрання молодят. Все це бачили наші кореспонденти.
Як заходять гості до хати, то завжди вони кажуть "Добрий день", а ми відповідаємо "Здоровєє були, що нас не забули".
Весілля як воно є. У наших пращурів дівич-вечір посідав одне з головних місць серед обрядів весільного циклу. Навіть важливіше за сватання та коровайний обряд.
Колорит свята, вбрання молодят, головні убори - як змінювалися весільні традиції з роками і якими вони є зараз, у воєнний час, можна побачити на виставці, присвяченій найколоритнішим обрядам у Національному музеї народної архітектури та побуту на території заповідника "Софія Київська".
Олена Громова, завідувачка відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури та побуту України:
Ми хотіли порівняти, що було кінець 19 початок 20 сторіччя, які були обряди, ми все так такими невеличкими мазками даємо. Оцю всю красивє розмаїття та структуру цього весілля, як сваталися, як запрошували, які були каравайні обряди, що випікали, різнобарвніть традицій і що ми маємо зараз.
На стінах музею - фотографії молодят минулих часів і сьогодення. За кожною з них - зворушлива історія кохання.
На відкритті виставки - чимало закоханих пар у воєнній формі. Ганна розписалася з чоловіком вже під час повномасштабної війни, але масштабне свято - ще попереду.
Ганна Вендерчук, військовослужбовиця Збройних сил України:
Чоловік зробив мені пропозицію і через тиждень ми одразу розписались. Ми вже хотіли зробити обряди, якесь таке пишне вінчання, весілля, вже коли все більш менш заспокоїться. Рушник вже був, моя мама, наприклад хоче, щоб тещі мили ноги.
Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики України:
Весілля під час війни відбуваються. Я радий ініціативі музею про те, щоб можна було відзначити в такий спосіб наших військових, тому що пари, які були одружені на війні, люди беруть участь в захисті країни, відсвяткувати належним чином навряд чи можливо, а тут таке поєднання - звернення до наших традицій, власне те, що ми захищаємо, наші цінності й відзначити наших захисників з одного боку і з іншого боку в такий спосіб продемонструвати яким чином могли відбуватися вечорниці.
Дівич-вечір, коровайний обряд, вінчання - безліч весільних обрядів існують століттями, кажуть у музеї. В умовах війни серця мільйонів українців линуть до витоків. Адже це ще раз нагадує кожному з нас, що Україна - держава з багатою історією та культурою. Країна, в якої ніхто не може вкрасти її свободу.