Волонтери з Софіївки частують військових смачними обідами [ Редагувати ]

Борщ, вареники, картопля з грибами й навіть манники з солодким сиром. Цими та іншими стравами балують наших військових волонтери у селі Софіївка на Черкащині.

Повз населений пункт проходить швидкісна траса і тому ще на початку березня місцеві жителі розгорнули обабіч дороги безкоштовну їдальню. Тому за порцією смачного домашнього борщу там шикуються черги. Станіслав Кухарчук - переконався.

Траса Київ-Черкаси, ділянка у селі Софіївка. Тут завжди зупиняються попутні, аби перепочити та пообідати. Кав'ярень та кіосків із різноманітними стравами на придорожньому ринку чимало, але один із них особливий.

Добрий день, ближче! Добрий день, добрий день.

У цій невеличкій їдальні господарюють пані Олена та пані Надія. В їдальні немає постійного меню, та головне цінників - страви на смак кухарів і абсолютно безкоштовні. Головні відвідувачі їдальні - бійці ЗСУ. Саме для них на невеличких електроплитках від самого ранку жінки готують смачний домашній обід.

Тре картоплю на деруни.

Олена Алєксєєва, волонтерка:

Ми приходимо на пів сьомої і буває таке, що до часу я від плити не відходжу тому, що те треба перекип'ятити, те треба приготувати, те роздав і знову готуєш …особливо в нас манники улітають на ура …в нас дуже люблять їх військові.

Безкоштовну їдальню для військових жителі Софіївки відкрили ще на початку березня у приміщені непрацюючої аптеки. Щось готували на місці, щось приносили з дому. Коли про їдальню ще мало хто знав, то бійців волонтерам доводилось зазивати на обід ледь не з траси. Тепер жінки пишаються, смачна домашня кухня зробила їм рекламу.

Дивіться скільки м'яса, квасоля, м'ясо.

Продукти для страв - збирали всім селом, допомагали й місцеві підприємці. Пані Надія відповідає в їдальні за випічку - її вона готує вдома, адже пічкою поки заклад не розжився. Жінка порахувала, що від початку російського вторгнення вже зліпила майже 30 тисяч пиріжків. Каже, найважче працювалось у березні-квітні, коли годувати доводилось не лише військових, а й біженців.

Надія Ануфрієва, волонтерка:

Переселенців дуже багато …як тікали люди з Чернігова, машинами …машинами їх везли, ми сюди забирали хоч чаю попити. Сюди, до Софіївки, вони їхали, вони боялися, що їх вже тут не бомбили, що їх будуть бомбити.

Та й зараз чекати на відвідувачів довго не доводиться, про їдальню військові знають, тому заїжджають сюди завжди.

Дівчата все смачно готують, все як вдома …ти приїжджаєш …в них тут написано "все як вдома"…ми їм за це дуже дякуємо! Дякуємо, дєвочкі.

Зараз із продуктами для обідів стало значно складніше, тому їдальня певний час працювала через день. Але підтримати волонтерів вирішила місцева військова адміністрація … все, аби тільки безкоштовна їдальня і надалі працювала.

Ірина Тернова, голова Золотоніської районної військової адміністрації:

В них завжди людно, в них завжди військовослужбовці в них завжди прості, звичайні громадяни, яким вони не відмовляють - це перша страва, це друга страва, це завжди чай, це завжди кава - ми їх підтримуємо й останнім часом даємо їм борошно і якусь фруктову начинку.

Поки їдальня тримається лише на ентузіазмі трьох жінок, які і готують, і прибирають, і навіть на закупи їздять. Як би не було важко, волонтерки кажуть, сил в них вистачить аж до самої Перемоги.