Українці, які знайшли себе в чужому місті: історія двох водійок трамвая [ Редагувати ]

Через війну вони втратили житло та роботу у рідному Харкові та вирушили до сусідньої Дніпропетровщини. Двох водійок трамвая Дніпро зустріло привітно. Там жінки знайшли не лише дах над головою, а й працевлаштувалися за фахом.

Телеканал "Інтер" продовжує розповідати про українців, які знайшли себе в чужому місті. Про "Новий маршрут"двох жінок - у матеріалі нашого кореспондента Артура Терещенка.

За кермом трамвая Тетяна почувається впевнено, адже має 34-річний стаж вагоноводи. В червні з Харкова жінка була змушена переїхати до Дніпра, а вже восени почала працювати на одному з міських маршрутів. Тетяна була переконана, що зможе знайти роботу за фахом. Згадує: під час стажування найбільше стресувала від повітряних тревог. Вони нагадували про пережите у Харкові жахіття.

Тетяна Подпалова-Широкорад, переселенка з Харкова:

Вой сирен, вы знаете, это… когда тебя парализовывает и ты, тебя вот ты даже не знаешь на какие кнопочки нажимать. Это такой страх и ты крутишь головой, потому что видел как это всё там летало.

Розповідаючи, як одна із ракет влучила у її багатоповерхівку, Тетяна плаче. Згодом інші ракети поступово нищили Салтівське травмайне депо. Жінка тоді разом із колегами перебувала в бомбосховищі підприємства, тому й вижила.

Тетяна Подпалова-Широкорад, переселенка з Харкова:

Мы были на територии в бомбоубежищи 15 дней. Мы каждый раз когда заканчивались обстрелы выходили и смотрели как как всё на глазах рушится. Это огромная территория, которая сейчас…

Подруга Тетяни - водійка трамвая Зоя - від ракетних ударів рашистів півтора місяця переховувалася метро, а в квітні з родиною таки наважилася їхати до Дніпра. Адаптуватися було важко, але допоміг новий колектив.

Зоя Денчик, переселенка з Харкова:

Новый город, новые трамваи, новый маршрут. Нерничала, но ничего отработала, понравилось. Сейчас довольна. 

Щоправда, щоб сісти за кермо дніпровських трамваїв, досвідченим вагоноводам з Харкова довелося перенавчатися. Річ у тім, що вулицями Дніпра курсують інші типи вагонів.

Вагоны здесь, конечно, другие совсем. Нам бы о таком только помечтать.

Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну працівниками Дніпровського електротранспорту стали понад 80 українців з Бахмута, Харкова, Маріуполя та інших міст. Усі вони мають роботу і дах над головою - місця в гуртожитках. 

Нікіта Керенцев - провідний фахівець КП "Дніпропетровський електротранспорт":

Ми завжди раді вітати на нашому підприємстві переселенців, внутрішньо переміщених осіб. Ми готові надавати їм житло, роботу та підтримувати соціальними пільгами. Проїзд у транспорті також безкоштовний для них.

На підприємстві переконують: тих, хто не має досвіду, але бажає працювати, готові навчати з нуля. Три з половиною місяці навчання в спеціальній школі, успішний іспит, і можна сідати у крісло водія тролейбуса та трамвая.