У центрі Львова святковими стравами почастували переселенців [ Редагувати ]

У Львові готуються до Святвечора. У центрі міста святковими стравами вже почастували переселенців. Христина Гашенко все бачила і далі її матеріал.

Вечір добрий, вам добріє люди. Ой дай боже вечір добрий. Добриє люди!

З колядками переселенців львів'яни зустрічають у центрі міста. Тут облаштували імпровізований святковий стіл. Застелений скатертиною з українськими орнаментами накрили традиційними пісними стравами. Тут кутя, борщ, вареники, риба, квасоля, пампухи… Усе, що готують господині на святвечір.

Цього року ми запросили вас на спільну вечерю вдень, щоб ми були спокійні, що у нас є світло, що ми бачимо один одного і запросили в грудні. Нехай це нас не роз'єднає, але тільки об'єднає.

Господарю на твому дворі, рай розвився. Рай розвився, господь звеселився, щойно на світ Син Божий родився!

Біля святкового стола звучить особлива колядка.

Колядка для наших захисників, для хлопців із села де народився Андрей Шептицький із села Прилбичі. - Їхав Єгорцьо по під лісом сам молоденький, кінь вороний.

Колядувати добре відомі усім колядки, львів'яни запрошують і гостей.

Застеляйте столи. Я не знаю дальше… - радуйся, ой радуйся земле, син божий народився.

За давнім обрядом перед вечерею наші предки до стелі підкидали ложку куті. Якщо зерно не впаде - то врожай чекали добрим. Сьогодні підтримати український звичай до столі запросили жителя Маріуполя.

Наша стеля - це українське небо. Набираєте і до верху, хай почнеться святкова вечеря. Ооо. Долетіло до самого неба.

Олег, переселенець із Маріуполя:

Я вважаю, що Різдво - це 25 грудня. - Чому? - Тому що сьоме січня - це радянська влада видумала, скажемо так.

Після цього людей починають частувати святковими стравами.

Кутю роздаємо і роздаємо пончики на дегустацію.

Різдвяні страви найбільше смакують дітям.

Чи смачна тобі кутя? - Угу.

Страви на святковій вечері між сходом і заходом України трохи різняться, розповідають переселенці. Кутя та вареники завжди були на столі. А ще:

Вікторія, переселенка з Рубіжного:

Холодець, вареники та рибу, всякі отбивні. Усе. Я не знала, що постні блюда треба ставити на Різдво. …у нас відрізняється, у нас не пекуть пампухи. А так ходили, не так яскраво виражено щоб діти ходили колядували, як тут. Але між знайомцями, то ходять.

Галина, переселенка з Луганської обл.:

Дуже дякуємо за сьогоднішній таке свято. Уже душевне, дуже тепле.

Незмінна традиція для усіх українців - на Різдво зустрітись за родинним столом. Втім, цього року, через війну, чимало людей не обіймуть своїх рідних. Українці рятуючись від російських обстрілів роз'їхались по різних містах.

Алла Оріщинко, переселенка із Рубіжного:

Збиралась вся родина в ці дні. А тепер в чужій хаті будем (плаче), ну все рівно ми завжди це свято помним… Плачемо за тим, що там робиться. Людей жалко. Домівки жалко...

Від початку повномасштабної війни виїхало понад 11 мільйонів українців. Більшість із них - за кордон. Чимало переїхали в інші - більш безпечні регіони України. Частину людей депортували росіяни на свої території.