За і проти: у НАТО розділилися думки щодо членства України в Альянсі [ Редагувати ]

"В Альянсі розділилися думки" - пише сьогодні західна преса. І натякає, що серед країн НАТО є і група держав, які виступають за передачу запрошення Україні просто цими днями - під час саміту. І кілька скептиків, які вважають, що робити це зарано.

Серед них називають і Німеччину і несподівано Сполучені штати. Чи так це насправді? І які аргументи та контраргументи є у Вашингтоні? Наш спецкор у Сполучених Штатах Дмитро Анопченко з'ясував усі варіанти.

Із самого початку було зрозуміло: цей саміт - не про членство в НАТО із завтрашнього числа. Це говорив Байден, це визнавав Зеленський - ілюзій не було, поки не закінчилася війна, Україну в Альянс не приймуть. Але багато союзників України прагнуть іншого: чіткого таймлайну щодо дій, коли війна закінчиться, або навіть "автоматичного членства", щойно цей момент настане. Бо це найдієвіша гарантія, що росія не нападе знову. А у Києві прагнуть ще і чітких - документально зафіксованих - гарантій безпеки на період, боки бої ідуть.

Але позиція американської адміністрації (її кілька разів озвучували, що називається, "офф рекорд", а зараз агентство "Ройтер" уперше пише про це публічно), що у Вашингтоні не хочуть "змішувати" ці питання. Перспективи членства - окремо, дискусія щодо гарантій безпеки - окремо. Щобільше не в рамках НАТО (де потрібен консенсус, а його може і не бути), а на рівні "Великої сімки".

З дипломатичних джерел вже просочилася інформація, що це може бути не один документ, а серія двосторонніх угод між Києвом і кожною з країн G-7. Де не буде принципу колективної оборони (який є у Статуті НАТО), але буде детально розписано зобов'язання допомагати зброєю, грошима, у підготовці солдатів, у модернізації української оборонної промисловості. Хтось може одне, хтось - інше, тому й угода планується не єдина, а сім різних. Така собі модифікована "ізраїльська модель", про яку останнім часом багато говорять. І до цього у Вашингтоні заперечень немає, адже кожен партнер дасть, що зможе.

Інша історія щодо членства в НАТО. Тут позиція більш - назвемо так - обережна. Через ЗМІ, які багато про це пишуть останніми днями, посилаючись на джерела в американській адміністрації, чиновники Білого дому постійно дають сигнали, що на думку Вашингтона поки триває війна, США і Німеччина вважають правильним не гарантувати Україні автоматичне членство в НАТО чи давати обіцянку щодо конкретних строків без проведення глибоких реформ.

І публічно про це мав сказати особисто президент, з вуст будь-кого іншого цей меседж прозвучати не міг. Тому - як підтвердили мені американські колеги - це Білий дім вийшов із пропозицією організувати велике інтерв'ю Байдена CNN (не навпаки) - і в розмові із Фарідом Захарією президент США якраз і сказав - от послухайте.

Джо Байден, Президент США:

Я не думаю, що Україна готова бути членом НАТО. І ось в чому ситуація. Я витратив так багато часу, щоб добитися єдності в НАТО. Оскільки путін мав на меті, коли послав 85 тисяч своїх вояків в Україну, розколоти Альянс. Думаю, що і розвідка так вважає, що він був впевнений, що це розколе НАТО. Єдність є критичною, але не думаю, що є одноголосність в НАТО, чи брати Україну до натівської родини зараз.

Тут варто почути від Байдена це "now", тобто приймати Україну він вважає зарано саме зараз, поки триває війна. Бо у Білому домі понад усе прагнуть (і цей аргумент звучить досить часто) уникнути втягування в неї Штатів, по суті - уникнути третьої світової. Тут явно можуть бути й інші аргументи. Зокрема, є "фактор виборів".

Є факт, про який мало говорять, що ратифікацію заявки України на членство має ще провести Сенат, де мають більшість республіканці. І тут в пресі виникає питання: чи набереться голосів, чи не вирішить радикальна частина партій Трампа саботувати. Хоча європейські парламентарії, які перед самітом НАТО якраз проводили консультації в Конгресі, кажуть, що почули чітке "так" щодо підтримки шляху України в НАТО. 

Жигімантас Павіліоніс, голова комітету з міжнародних справ Сейму Литви:

Після кількох візитів до різних столиць, я був у Вашингтоні 4 рази! І щоразу відчував підтримку. Ідею відкрити шлях України до НАТО - підтримують багато конгресменів і сенаторів на Капітолійському пагорбі.

Але навіть якщо протягом цих двох днів Байден не змінить свою позицію (а він не Трамп, який міг щось вирішили у вирі емоцій, чинний президент США завжди їде на будь-який саміт із заздалегідь погодженим баченням і "вікном компромісів"), то для України відсутність чіткого "так" щодо НАТО не зменшить, а навпаки, збільшить військову підтримку - впевнений генерал Годжес, людина і проукраїнська, і дуже добре інформована.

Бен Годжес, екскомандувач армії США у Європі:

Незалежно від членства в НАТО країни Альянсу і півсотні держав, які входять до рамштайнської групи, шукатимуть способи продовжувати підтримку боєприпасами, обладнанням, зброєю, а також надавати дипломатичну і розвідувальну підтримку. Українці знають, що захищають свою Батьківщину, свої родини. Тому я дуже впевнений, що вони попри політику продовжуватимуть воювати як і раніше.

Ключовим Годжес вважає виділення Україні "Атакамсів". І американська преса цими днями пише, що це рішення погоджене на різних рівнях в американських урядових структурах, але очікує відмашки першої особи, президента Байдена. США дуже часто відкладають ключові оголошення на день важливих подій, тому варто просто дочекатися завтрашнього дня, засідання ради "Україна-НАТО" і ймовірно серйозних новин щодо зброї.