На Бахмутському напрямку танкісти показали, як знищують ворога [ Редагувати ]
Півтори сотні бойових зіткнень по всій лінії фронту. Росіяни атакують одразу на кількох ділянках фронту. Найбільше ворожих штурмів, за даними Генштабу, на Покровському напрямку - 49. 19 - на Курахівському. Тиснуть росіяни в районах Кліщіївки, Калинівки, Іванівського й Андріївки.
Воєнкор "Інтера" Руслан Смєщук побував на Бахмутському напрямку і поспілкувався з рушійною силою української оборони - танкістами. Репортаж з передової далі.
Руслан Смєщук, кореспондент:
Бахмутський, Часівоярський напрямок. Не передова - але територія, наближена до лінії фронту - сюди дістає важке російське озброєння. І оце польова база танкістів 30 бригади. Саме тут машини й екіпажі готуються до бойових виїздів. Звідси стартують. Тож працюємо вкрай обережно, щоб не засвітити локацію.
Екіпаж "Вовка". Це позивний у командира машини. Ми не можемо показати обличчя героїчного танкіста.
В мене мати й брат в окупації, я переживаю, щоб їх не трогали.
Танкісти перевіряють машину. Їх застосовують здебільшого як таку собі швидку фронтову допомогу.
Позивний "Вовк", військовослужбовець ЗСУ:
В основному штурмові дії відбивати. Буває таке, що штурмова група з трьох кулеметників прибігла, закріпилась - і їх не можуть вибити, то працюємо із закритої позиції. А коли на пряму наводку їдемо, то відбиваємо штурмові групи противника.
Артем - навідник. Він наймолодший в екіпажі. І вже досвідчений, обстріляний вояка. У своєму першому ж бою він бився з трьома російськими панцирниками. Хлопець прикривав відхід своїх танків, які розстріляли ворожий боєкомплект під час зачистки й виїжджали зі штурму.
Артем, військовослужбовець ЗСУ:
Першій мій виїзд був під Харковом. Вийшли на нас 3 танки противника. Я їх бачив в приціл. Всі вели по мені вогонь. Було страшно, але все нормально - відкотилися вони десь на дистанції в 3 км. Вони вели вогонь по мені - я вів вогонь по них. Ну все получилось - задачу ми виконали. - Але тоді не вдалося вразити? - Ні, не вдалося.
Цієї зими танкістам довелося таранити позиції окупанта багатотонною машиною. Йшли просто на ворожих піхотинців.
Позивний "Вовк", військовослужбовець ЗСУ:
На Куп'янську було, на Синьківці. Противник в складі 2 танків, 4 БМП з десантом їхали на штурм. Одна беха заїхала за наші позиції. Закріпилися в будівлі - їх не могли вибити. І ми з екіпажем поїхали на пряму наводку. Зробили три постріли й пушка трохи заклинила… І ми поїхали їх давить. Роздавили хату - і поїхали обратно, а там вже наші кулеметники допрацьовували, хто живий лишився.
Бій зняв наш дрон. Ось танк "Вовка" виходить на пряму наводку і починає стріляти.
Гармату клинить. "Вовк" починає таранити хату, а потім рівняти її гусеницями. З росіянами всередині. Кільком піхотинцям вдається втекти. Але не надовго.
Протягом всього танкового бою, екіпаж супроводжували наші дрони. Панцерник не йде в бій без коригування з повітря.
Микита, військовослужбовець ЗСУ:
Машина завжди виїжджає і злітає до 4 "Мавіків", і 2 "Мавіки" завжди повинні дивитися за однією машиною. І ми так прокладаємо маршрут, бо буде важко механіку-водію зорієнтуватися. І я виходжу на командира танка і кажу, куди їхати, а він далі корегує механіка, по якому маршруту. Або я бачу ціль, яку він не бачить, і корегую, куди вести вогонь.
На жаль, супроводжують танк не лише свої дрони.
Позивний "Нора", військовослужбовець ЗСУ:
В нас влучив "Ланцет", і ми втратили нашого механіка… Але якби…
Боєць з позивним "Нора" - механік-водій танка в екіпажі "Вовка". Чоловік знає про танки багато, адже за першою військовою спеціалізацією був мисливцем на панцирники.
Позивний "Нора", військовослужбовець ЗСУ:
Броня сила. Я до того був протитанкістом. - Ого з протитанкістів у танкісти? - Так, я знаю всі точки. Нам сказали - потрібні добровольці. І визвалися самі.
Наші танкісти пробивають дорогу для побратимів по мінних полях. Для цього на танку стоїть спеціальний трал. От саме під час одного такого завдання, коли вже прохід було пробито, чоловіки й підірвалися.
Позивний "Нора", військовослужбовець ЗСУ:
Та страшно було туди їхати, і так воно якось перегралося так… Навіть не знаю, як сказати - просто страх пропав. Все бистро зробили, уразили позиції противника. Все зробили й поїхали назад трошки не вдало. Підірвалися. Намотали трос на гусянку, нас стягнуло… Екіпаж живий, обійшлися легкою контузією.
Після відновлення в екіпажа нові бойові виїзди. Коли спілкуєшся з такими вовками, розумієш, міці в них більше, ніж у їхньому танку.