У Київ повернулася перша група учасників Олімпійських ігор [ Редагувати ]

Вони першими серед усіх українських спортсменів повертаються додому з Парижа. Джоан-Фейбі Бежура, Олена Кривицька та Влада Харькова. Рано-вранці наших фехтувальниць, учасниць Олімпійських ігор-24, зустрічають на Центральному вокзалі в Києві.

Олена та Влада зупинилися за крок до півфіналу. Але вперше в історії України у чвертьфіналі було представлено дві наші фехтувальниці одночасно.

Олена Кривицька, фехтувальниця:

Для мене це не перші Олімпійські ігри. Звісно, що хотілось поборотись за медаль. Але результат такий, який ми бачимо. Сам по собі результат не поганий, але хотілось медалі. Всі суперники були сильні. Потрібно за кожну медаль боротись.

Влада Харькова, фехтувальниця:

Звичайно, є досить прикрі помилки, які я допустила. Можливо, десь трохи не втримала концентрацію. Але мені здається, що це питання більш психології. Бо я б не сказала, що це проблема тактики.

Спортсменки резюмують: на Олімпіаді у Франції здобули хороший досвід, а головне - відчули потужну підтримку з боку шанувальників.

Джоан Фейбі Бежура, фехтувальниця:

На трибунах, коли ми фехтували, було дуже багато українців. Навіть коли ми вже фехтували за 5-6 місця, то все одно нас підтримували. І коли ми йшли, то було багато. Я точно не знаю, то були українці чи з інших країн, але були люди з нашим прапором. Це дуже важливо зараз, коли іде війна. Тому що ми можемо говорити. Хоч в нас і не вийшло з результатами, але все одно люди бачать, що ми сильні та ми боремось.

Дівчата наголошують: готуватися до Олімпійських ігор в умовах постійних повітряних тривог та обстрілів було важко. Але те, що наші спортсмени представляють батьківщину на Олімпіаді, тоді, коли в Україні триває війна, - це вже перемога.

Олена Кривицька, фехтувальниця:

Для наших хлопців, захисників та захисниць - дуже їм дякую. За те, що в нас є можливість, бо я вважаю, що вони - наш тил. Вони надають нам можливі виступати.