Футбол після поранення: на Одещині для ветеранів розвивають адаптивний спорт [ Редагувати ]
Розвивати адаптивний спорт не лише у великих містах, а й у віддалених громадах заповзялися на Одещині. Ветерани війни разом із волонтерами їдуть у сільську місцевість та проводять ознайомчі заняття зі спортивної реабілітації для місцевих захисників. На одному з таких побували й наші кореспонденти.
Село Старокозаче. До місцевого ліцею з’їжджаються ветерани війни з навколишніх громад Білгород-Дністровського району. Колишній морпіх Владислав на подібному заході вперше. Мовляв, у глибинці захисників збирають, але нечасто.
Владислав Гнатюк, ветеран російсько-української війни:
Одеса, Київ - великі міста, Дніпро - там більше, а ось у маленьких немає такого. Я вважаю, що треба це організовувати: щоб не забували про хлопців, щоб хлопці розуміли, що їх будуть пам’ятати й не будуть забувати про них.
Слова побратима підтверджує Ігор. Чоловік служив під Бахмутом, на війні він втратив сина. Найскладніше, зізнається, звикнути до цивільного життя.
Ігор Кривиденко, ветеран російсько-української війни:
Війна - там все правда: життя, смерть, перемога, бажання перемоги. Тут, вдома, ну, якось самотньо. Хотілось би, звичайно, щоб була увага якась, щоб ветерани якось один з одним спілкувалися, може, якось було б легше психічному стану і взагалі не будеш почувати себе самотнім.
Рішенням може стати адаптивний спорт, кажуть волонтери, які й приїхали презентувати активний спосіб життя. Адже це не лише про зміцнення м’язів, а ще й впевненість та покращення емоційного стану.
Олексій Дишель, керівник ампфутбольного клубу "Октопус":
Це братерство, це ком’юніті, це певне таке, знаєте, налагодження нових зв’язків. Тобто спорт це, напевно, що найшвидший та й коротший такий шлях до реінтеграції людей до цивільного життя.
На практиці - майстер-класи з адаптивного кікбоксингу та ампфутболу. Як в нього грати показує тренер разом з ветераном війни. Іван втратив ногу внаслідок поранення на Запорізькому напрямку. Тепер заохочує побратимів до занять футболом на милицях.
Іван М’ясников, ветеран російсько-української війни:
Ти не можеш однією ногою підвести, у тебе тільки під контролем одна нога, все, як ти долетиш, як вб’єш - щокою, тилом, як зможеш. Ти думаєш, що ти цього не можеш, але ні: по кроку, по кроку і ти можеш ще більше, ти навіть не уявляєш, що ти це можеш зробити. Головне бажання!
Представники області з такими ознайомчими заняттями вже об’їхали пів Одещини. Попереду ще чотири райони. Мета - визначити координаторів осередків та переконатися, що розвиток підтримуватимуть і на місцях органи влади.
Віктор Синявський, начальник управління фізичної культури і спорту Одеської ОВА:
Що саме потрібно: якщо навіть вже є чинні спортивні зали, які не потрібно будувати, але їх потрібно дообладнати інклюзією - підйомниками, доступністю, для того, щоб ветерани мали таку можливість без перешкод, самостійно потрапити в такий спортивний зал.
Ветерани, які вже мають відповідний досвід, наголошують: ініціативу мають проявляти й самі учасники бойових дій. Важливою є і підтримка з боку відповідального бізнесу.
Денис Жарков, ветеран російсько-української війни, голова БО "Це важливо":
Тобто тут така синергія має бути. Не сидіть вдома, життя продовжується, важке поранення - це не вирок, йдіть до нас, йдіть до місцевої влади, вимагайте, ініціюйте якісь заходи і в будь-якому куточку нашої країни можна займатися цими видами спорту, їх насправді дуже-дуже багато.
Наступним кроком, після формування ветеранських команд, стане проведення обласних турнірів. А от всеукраїнські змагання з адаптивних видів спорту заплановані на другу половину червня на Одещині.
