У США оголосили номінантів премії "Еммі" [ Редагувати ]
"Українське питання", попри всі виборчі пристрасті, для американців є важливим. І доказ тому - цьогорічна премія Еммі, коли телеакадемія обрала незвично багато матеріалів знятих в Україні або про Україну. Що це означає? Чому це важливо? Я поговорив із зірковими номінантами. І всі деталі - просто зараз.
Коли у Нью-Йорку оголосили шорт-ліст претендентів на "Еммі" - премію американської телеакадемії, то про це миттєво почали говорити у редакціях найбільших ЗМІ Америки. І тому, що отримати "Еммі" неймовірно престижно, журналісти часто все життя йдуть до цього визнання; і тому, що вибір номінантів завжди показує тенденції. Демонструє, що на думку інформаційної еліти Америки - зараз в тренді і які теми вважають важливими.
А у списку претендентів на цю найбажанішу статуетку саме цього року одразу 8 позицій, де обрали сюжети, програми та фільми про Україну і про цю війну. І це найбільші світові ЗМІ.
BBC - номіновано за висвітлення подій цієї війни протягом року.
Три номінації у "New York Times" - за спецрепортажі з українського фронту і зі шпиталів на передовій.
CNN - за спеціальний репортаж Кларісси Вард з України.
VICE - за розслідування щодо викрадення росією українських дітей.
В номінації "Найкраща документалістика про політику" - фільм Шона Пена "Superpower" із Зеленським.
Ну й одразу три номінації (зокрема і у найпрестижнішій, головній категорії) - "Найкращий документальний фільм" - у роботи Євгена Афінеєвського "Свобода у вогні".
Євген Афінеєвський, режисер фільму "Свобода у вогні":
Це велике визнання для мене як для режисера, який присвятив свої фільми Україні. І бачити, що колеги визнають якість цієї стрічки, сторітелінг, оцінили навіть звук, який записала моя українська команда, і музику до фільму. Це ж все повʼязано з Україною! Це чудові відчуття, коли твою важку роботу відзначають!
"Свобода у вогні" - це вже друга робота Євгена про Україну. Перший фільм - "Зима у вогні", про події Революції Гідності, "вистрелив" у 2016-му й одразу змусив говорити про режисера, був номінований на "Оскар".
А от стрічку про війну доводилося тричі переробляти, оскільки змінювалася ситуація на полі бою. І у фінальній версії додали ексклюзивні кадри українського контрнаступу, коли, памʼятаєте, звільнили Харківщину та Херсонщину. Але зачепила вона (і глядачів, і, як зараз, телеакадеміків) не подієвістю, а життєвими історіями простих людей, емоціями, які зрозумілі без слів.
Євген Афінеєвський, режисер фільму "Свобода у вогні":
Більша частина моєї команди - ще з часів Майдану, українці. Я продовжував знімати фільми в Україні, коли дозволяє ситуація; іноді - залучав їх до інших своїх проєктів. А зараз всі вони працюють над новим проєктом, який я знімаю в Україні. Я завжди намагався залучати саме українських професіоналів!
А от британську Бі-Бі-Сі обрали не за якийсь конкретний матеріал. Ця номінація - "найкраще висвітлення подій" - фактично про щоденну журналістську роботу протягом всього року; і тут оцінювали короткі новинні сюжети. Їх знімає в Україні Джеймс Вотерхаус.
Він не з тих, хто розповідає про війну із безпечної лондонської студії; Джеймс в Україні із 2022-го, із самого початку великої війни.
Джеймс Вотерхаус, кореспондент BBC News:
Знаєте, ми ж, коли почали розповідати про російське вторгнення, не думали про якісь нагороди. Просто хотіли, щоб якомога більше людей про це почули. А коли зараз з'явилась ця номінація. Що ж - це чудово. І це демонструє постійний інтерес до подій в Україні.
І Україні потрібні ці потужні репортажі й фільми, бо саме вони багато в чому формують громадську думку на Заході. А відповідно - і військову підтримку; бо політики (особливо у передвиборчий рік) як ніколи оперативно реагують на суспільні настрої. І коли іноді питають, а як зробити так, щоб про цю війну, про нас із вами, не забували, то більш потужного засобу, ніж телевізійна картинка з місця подій, по суті, і немає.
Джеймс Вотерхаус, кореспондент BBC News:
Певну частину (а це зазвичай люди старшого віку і здебільшого чоловіки) аудиторії цікавлять саме бойові дії, події на фронті. І ми, звісно, маємо про це розповідати. Але, звертаючись до широкої аудиторії, це ще й історії боротьби. Історії про стійкість, про звільнення територій, про окупацію. Це сюжети, в яких люди розповідають, як змінилося їхнє життя. Ну, а ще внаслідок цієї війни президент Зеленський став одним з найупізнаваніших світових лідерів. І його заяви мають велику вагу. Його спроби отримати західну допомогу для України - це те, що ми також висвітлюємо.
Природно, що за більш ніж два роки війни фокус уваги змінився. Якщо у перші місяці після вторгнення люди хотіли інформації, то зараз більше замислюються над тенденціями. Чим і коли може закінчитися ця війна? Що для цього потрібно? Тому така цікавість до фільму "Superpower", коли актор, режисер і сценарист Шон Пенн сім разів прилітав в Україну в різні періоди війни, записавши, зокрема, серію інтерв'ю із Зеленським. Тут трішки інший жанр, не "чиста" документалістика; є багато елементів, які знімалися спеціально, у голлівудському стилі, до якого звикли американські глядачі. І телеакадеміки це теж оцінили, номінувавши фільм на "Еммі". Сам Пенн, закінчивши монтаж, сказав про свою роботу:
Шон Пенн, режисер фільму "Superpower":
Посеред всього жаху, в Україні відбувається щось магічне. І ми не могли це пропустити. Ми всі хочемо бути на правильному боці історії. І ця стрічка - наша високоточна зброя.
Образ сильний, хоча б тому, що цьогорічна "Еммі" легко спростовує кілька стереотипів. І що Україна, начебто, "вже не в тренді", і що є "втома", і що про цю війну, мовляв, тепер куди менше пишуть західні ЗМІ. Мої співрозмовники, цьогорічні номінанти, як ніхто із середини розуміють, що відбувається насправді. І у телевізійників свій погляд.
Джеймс Вотерхаус, кореспондент BBC News:
Поступове падіння інтересу до всього - це те, із чим стикаються журналісти, не важливо, якою є історія. Але щодо України глядачам насправді не байдуже, мені весь час приходять повідомлення від них через інтернет. Висвітлення цих подій просто змінює формат.
А у "кіношників" - свій.
Євген Афінеєвський, режисер фільму "Свобода у вогні":
А згадайте історію Голлівуду. Поки тривала В'єтнамська війна, Голлівуд про неї не знімав. Але щойно вона закінчилась - з'явились і художні фільми, і документалістика. Тому, думаю, великі голлівудські студії просто чекають моменту, коли можна було б відзначити перемогу України, моменту, коли війна закінчиться. А от якщо говорити про ТБ і про Телеакадемію, то в телесюжетах, у теленовинах, у телешоу та документалках Україна також є.
Володарів "Еммі" визначать вже за місяць. І зважаючи на кількість номінацій, це точно буде хтось з журналістів і режисерів, які говорили й знімали про Україну. І коли Шон Пенн каже про ці фільми як про "високоточну зброю", що здатна бити по неправді й пропаганді, то вона дійсно потрібна не менше, ніж "Джавеліни", "Абрамси" й F-16.
