У Дніпро евакуюють людей з прифронтових міст [ Редагувати ]
Понад сотню заявок на день отримують евакуаційники з Дніпра. Найбільше прохань про допомогу виїхати з Покровського напрямку. З гарячих точок людей вивозять до Дніпра, а звідти - пропонують виїхати за кордон. Так напередодні відбулась чергова відправка охочих: здебільшого це літні люди з Торецька та прифронтової Нікопольщини. Куди поїхали та з якими думками - розкажемо далі.
Світанок, на вулиці ще темно, а на порозі центру для тимчасового перебування осіб з інвалідністю чекають переселенці з валізами. Пані Олена з Торецька. З міста виїхала у червні цього року.
Олена - переселенка з Торецька:
Там нічого не залишилось. Ні квартири, ні будинку. Нічого.
У жінки тремтить голос, бо зізнається: вирушати з України великого бажання немає.
Олена - переселенка Торецька:
- Ні. - Не хочете їхати? - Ну, хочемо - не хочемо... - За що серце болить зараз? - За все.
Серце не на місці й у пані Галини. Жінка з прифронтового Нікополя.
Галина - жителька Нікополя:
У Нікополі жах. Просто жах. 5 кілометрів від атомної через водосховище наше і ми з вікон бачимо, як летять снаряди. Це просто жах.
Понад два роки місто під ворожим артилерійським вогнем. Жінка не наважувалася зриватися з дому через рідних.
Галина - жителька Нікополя:
У мене вдома залишилась донька, яка працює на двох роботах, зять воює. В мене ще внук - 30 років. Я за них непокоюсь, переживаю, як вони там будуть самі. Дуже страшно і там залишатися, я просто розумію, що якщо я там залишусь, то буду там їм як баласт. Вона ж тоже за мене переживає.
Тож пані Галина вирішила виїхати до Норвегії. Разом із нікопольцями і переселенці з Донеччини.
Давид Багава - евакуаційник:
Ті, які були евакуйовані з Донецької області, вони тут проживають декілька тижнів. Просто потрібно було почекати декілька тижнів, поки їм зроблять дозволи на виїзд за кордон, а люди з прифронтової території Дніпропетровської області. Ми їх вчора привезли з Нікополя.
До польського аеропорту людей доправляє Віолетта. Вона сама переселенка з Краматорська. У 22-му перебралася до Дніпра й стала волонтером благодійного фонду, який здійснює евакуацію. Відтоді супроводжує людей з України за кордон. За цей час допомогла багатьом літнім людям дістатися до Німеччини, Польщі, Чехії, Норвегії та Італії. Зізнається, поїздка в останню країну була найважчою фізично.
Віолетта - волонтерка супроводу:
6 числа я виїхала, 12 я приїхала. Весь цей час в дорозі, в автобусі.
Але значно тяжче, розповідає, морально. Старенькі мають різні діагнози, є й лежачі. Догляд за ними протягом усієї дороги на Віолетті. А ще буває таке, що новоприбулих не приймають рідні.
Віолетта - волонтерка супроводу:
Бабулю я вивозила одну, вона з Нью-Йорка. Син її в Києві чекав. Вона мені всю дорогу розповідала, як цей син її чекає, який він у неї хороший, що вона погано бачить, вона теж з деменцією, він їй зробить очі. Я привожу в Київ бабусю, а син не прийшов її забирати.
Бабусю, зрештою, переправили до Німеччини. Нині - це одна з країн, яка готова приймати на повне забезпечення людей похилого віку та тих, хто має проблеми зі здоров'ям, а ще - Норвегія та Данія.
Ольга Владимирова - менеджерка з медичного супроводу евакуаційної команди БФ "Схід-SOS":
У перший місяць люди вже отримують виплати соціальні від країни. Протягом трьох місяців вирішуються всі їхні проблеми з документами, точніше, що потрібно для Норвегії та Данії. Кожна ОТГ каже, скільки людей може прийняти, які є соціальні будинки. Вони гарантовано приймають саме громадян України. Бо розуміють, що людям потрібен захист і ті умови, які ми маємо на сьогодні. Людина може там жити скільки вона забажає.
Одразу після того, як евакуйованих відправили за кордон, рятувальники вирушають у гарячі прифронтові міста за наступною групою. На сьогодні прийнято близько ста тридцяти заявок від охочих виїхати, переважно з Покровського напрямку.
