На Рівненщині сільську раду переобладнали під житло для переселенців [ Редагувати ]

Замість сільради - житло для переселенців. На Рівненщині адміністративну будівлю, де колись чиновники вирішували долю села, переобладнали на помешкання для тих, хто втікає від обстрілів. Приміщення капітально відремонтували: замінили вікна, підвели інженерні мережі, облаштували житлові кімнати та санвузли з душовими. Також умеблювали, встановили побутову техніку. Кого поселили та в які умови - дивіться у сюжеті.

Ми евакуювалися із невеличкого містечка Новогродівка Донецької області.

Бомблять, обстрілюють...

Пенсіонерів з-під обстрілів вивезли військові на броньованій автівці. Василь і Валентина залишалися у своїй квартирі на околиці Новогродівки до останнього.

Валентина і Василь, жителі Новогродівки:

В наш будинок не попало, а в других такі випадки були, що жінку виховательку дитсадка із першої хати живцем спалило, попала ракета чи бомба. Ми ще ближче до фронту. Покровськ зараз десь десять кілометрів, а ми, там ще йдуть жорстокі бої, може, 5 або й менше.

На Рівненщину подружжя приїхало евакуаційним потягом. І в ньому ще понад сто сімдесят людей. Тепер потроху обживаються у своєму новому помешканні. Речей поки небагато.

Це для бриття, це одеколон. Ліхтарики на випадок як не буде світла, бо перебої ж бували.

Василя та Валентину поселили у будівлі колишньої сільради. Її переробили під житло для переселенців. Допомогли меценати.

Алла Карпюк, голова Великоомелянської сільської ради:

Нам необхідно було зробити ряд певних робіт: провести водопостачання, каналізацію, облаштувати душові кабіни, облаштувати вбиральні, облаштувати кухню. Зробили ми її таку більш-менш сучасну, відповідно це і для прання кімнату.

Валентина, переселенка з Новогродівки:

Всі умови для проживання дуже гарні. Є місце, де купатися, де приготувати їду. Ми висловлюємо велику вдячність всім людям, які нас прихистили.

Нині відремонтували лише другий поверх адмінбудівлі, де можуть розміститися зо два десятки людей. Ірина та Олексій з Торецька тут мешкають другий місяць.

Олексій Сидоров, переселенець з Торецька:

Наш дім згорів повністю. Весь мікрорайон, де ми жили, все згоріло і вже тоді нас евакуювали. Ми тримались до останнього. Два прильоти. Мене посікло осколками.

Олексій розповідає: одразу, як отримав медичну допомогу, поїхав до дружини, бо переживав за неї. Подружжя разом тридцять років. А вже з дому їх евакуювали ДСНС.

Ірина Сидорова, переселенка з Торецька:

Я просто не могла зібрати все, що було необхідно. Ми взяли просто те, що побачили першим. У валізу закинула светра. Те, у чому були одягнені. І головне - кота.

Кіт в родині Сидорових з'явився на День Святого Миколая. Пухнастика так і назвали - Миколою. Олексій в Торецьку працював на вугільній фабриці. А Ірина заробляла рукоділлям.

Ірина Сидорова, переселенка з Торецька:

Шиття, в'язання, вишивання, рукоділля. Все залишилося вдома, і все згоріло.

На першому поверсі будинку для переселенців розмістили фельдшерсько-акушерський пункт. У планах місцевої влади облаштувати поряд ще кілька житлових кімнат. Загалом колишня сільрада стане новою домівкою для сорока людей. Подружжю з Новогродівки настільки сподобалася Рівненщина, що за можливості, кажуть, тут би вже й доживали віку.

Ми попали, можна сказати, у свій дім - це Україна. Так скрізь має бути. Так мають піклуватися про людей, які попали в біду. І все буде добре.

Я хочу подякувати нашим воїнам і сказати, що український народ не дасть ні кусочка землі свого. І хочу сказать Слава Україні!