Навчання під землею: як у Харкові працюють школи [ Редагувати ]
Або за партами під землею, або перед монітором з ноутбуком, зарядженим від генератора. Так здобувають знання діти на Харківщині. В обласному центрі, який щодня під ракетними обстрілами та авіаударами, учні сіли за парти лише в метрошколі та в збудованому під землею навчальному закладі. А в деокупованому селі під Ізюмом вчителька виходить на уроки онлайн, хоч і живе уже понад 2 роки без електрики. Про навчання попри війну та цілодобові обстріли в матеріалі Світлани Шекери.
Наталія Демченко із села Довгеньке, що під Ізюмом, облаштувала імпровізований навчальний клас у своїй спальні. Бо це найсвітліша кімната в будинку. У селі від початку великої війни немає світла. Тож учителька ставить неподалік вікна ноутбук і дошку, яку вдалося забрати із розбитої росіянами школи.
Дошку приніс мені чоловік зі школи, тому що я розумію, що через комп'ютер я ж не можу довго працювати, тому що світла ж немає, заряджаю ж тільки от генератора поки що. Так що оце такий вихід я собі найшла, креслярські інструменти теж принесла зі школи.
Так і викладає математику для 5-класників сусіднього села.
Що таке відрізок? Це частинка прямої, яка має початок і кінець. Так, далі промінь, дійсно, є у нас промінь.
Будь ласка, Вова, яку геометричну фігуру ти знаєш?
А ці діти спускаються до метрошколи в Харкові. Безпечне навчання за партами в місті нині можливе лише під землею, куди не поцілять ворожі ракети. Першокласник Денис несе величезний букет.
Денис Васильченко, учень 1 класу:
- Що там в школі буде, як ти думаєш? - Я думаю, харашо. - Хочеш у школу? - Да. - А чому хочеш навчитися? - І читати, і писати! Много чего.
Юлія Васильченко, мати першокласника:
Йдемо в перший клас з дуже гарним настроєм, дуже раді, що є така можливість ходити в метрошколу, тому що, на жаль, війна, і особливо для діток в перший клас, важко зрозуміти їм дистанційне навчання, тому якось хоч декілька днів, але в них буде живе спілкування.
Першачки тримаються за мотузочку й обережно спускаються сходами до своїх класів.
Так наша стрічечка в'ється, і прямо до нашого класу в метрошколу.
Учителі раді побачити не аватарки на моніторах, а реальних дітей.
Інна Желновач, вчителька:
Тому що, якщо чесно, не уявляла онлайн навчити дитину писати, читати чи рахувати, а у нас є така можливість побачити оченята дитини, показати рукою, як писати літеру, палички, відчувати тепло дитячих ручок, оченят.
Учні розглядають класи та хваляться, що вже багато чого вміють.
Дар'я Осипова, учениця 1 класу:
- Я вже вмію. - Що ти вмієш? - Читати й писати!
У підземній школі біля дітей багато помічників. І тьютори. І обов'язково психолог.
Тетяна Васильченко, практичний психолог:
Перш за все треба дати дитині відчути підтримку і те, що вона в безпеці, те, що є поруч люди, які завжди на її боці, що вона не одна, і те, що вона відчуває, це нормально.
Тут діти навчатимуться тричі на тиждень, в інші дні - підключатимуться до уроків онлайн. Поки що охопити офлайн-навчанням виходить лише десяту частину харківських школярів.
Ігор Терехов, Харківський міський голова:
Ми облаштували шість станцій метрополітену, крім цього розпочне навчання і наша школа під землею, 88 ліцей міста Харкова, де будуть мати можливості більш ніж тисяча учнів навчатися. До комбінованого навчання будуть мати можливість навчання 5800 школярів.
Загалом у Харкові 53 тисячі дітей шкільного віку. Щоб якнайбільше з них сіли за парти, у місті будують ще три підземні школи.
