Алтай - це пекло: у Києві провели акцію на підтримку полонених [ Редагувати ]
Постійні тортури, знущання, а замість їжі 200 грамів води з сіллю. Про такі знущання з військовополонених розповідають учасники акції, яка напередодні пройшла у Києві. Близькі та рідні тих, кого вже не один місяць утримують у нелюдських умовах окупанти, вкотре виходять на вулиці.
Цього разу, зокрема, щоб привернути увагу до захисників, яких рф етапувала в Сибір. А там умови ув'язнення найжахливіші. Євген Бригар продовжить.
Там постійні тортури. Постійні... Ну, ви самі розумієте, голод і постійне знущання.
Центр столиці заповнюють десятки людей - вони тримають в руках світлини своїх родичів-захисників, прапори бригад. Таким чином закликають звільнити військовополонених з російських катівень.
Анна, мати військовополоненого:
Ось уже третій рік поспіль мій син з побратимами знаходиться в полоні. Багатьох засуджено до 30 років. Також до 30 чоловік у нас вивезено в невідомий напрямок з колоній, де утримували. Постійне катування, голод, холод, тортури, стоїмо тут кожного дня, щоб наших рідних повертали з полону.
Більша частина учасників акції - рідні військовополонених, яких росіяни утримують в Алтайському краї. Як і за часів сталінського режиму, Сибір став справжнім пеклом на землі для тих, хто туди потрапляє. Тетяна каже: неможливо без сліз слухати, через які випробування проходять там наші захисники. Брат жінки вже третій рік у полоні.
Тетяна, сестра військовополоненого:
Хлопчина з останнього обміну 7 січня сказав, що мій брат живий. Те, що там проходять тортури... Те, що я дізналася - просто не описати словами. І рідним це дуже і дуже важко слухати, і читати, і... Вибачте, я зараз буду плакати...
Алтай став місцем тримання і цивільних бранців кремля. Серед них - чоловік Тетяни. Росіяни викрали пенсіонера з Херсонської області.
Тетяна, дружина цивільного заручника:
Там тортури. Це концтабір у 21 столітті! Я просто прошу всіх людей свідомих, від яких це залежить, щоб вони знали, що така проблема є, що наші цивільні там перебувають, і щоб вони робили щось щодня. Як ми. От я стою від самого ранку і думаю, що я ще можу сьогодні зробити. Куди я можу звернутися, куди я можу піти, куди я можу написати, тому що люди там не доживуть до обміну просто... Вони просто не доживуть, їх там закатовують.
У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими кажуть: Україна напрацьовує механізми, щоб цьогоріч обмінів суттєво побільшало.
Богдан Охріменко, представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими України:
Щодо обміну "всіх на всіх" - Координаційний штаб не полишає ідеї й продовжує комунікацію з тією стороною. Вона передбачає повернення усіх полонених, які є у нас, і повернення усіх наших громадян, які є в російській федерації, без якогось співвідношення. Ми не припиняємо цю роботу. Є, на жаль, певна позиція з російського боку, яка зараз перешкоджає говорити про якісь позитивні домовленості.
Один з найефективніших способів збільшити кількість обмінів - знайти державу-покровительку, кажуть дипломати. По-перше, це має бути країна політично нейтральна до росії, з іншою агресор просто не погодиться мати справ. По-друге, вона повинна мати доступ до бранців та до інформації про умови утримання і стан здоров'я військовополонених.
Богдан Чумак, радник Департаменту міжнародного права МЗС України:
росія тоді буде стояти перед вибором: або вона порушує домовленість із цією країною і створює собі додаткові дипломатичні проблеми, або вона тяжко, важко, але починає виконувати ті зобов'язання, які будуть передбачатися саме в рамках домовленості з цією нейтральною країною.
Але й тут питання знову зіштовхується з позицією росії - кажуть дипломати. Адже країна-агресорка має погодити кандидатуру держави-покровительки. Кілька пропозицій москва вже відкинула. Втім, в МЗС налаштовані оптимістично й сподіваються, що дипломатична робота останніх місяців дасть результати. А отже, і процес обміну полоненими вдасться пришвидшити.