Ринок праці: чому досвідченим фахівцям відмовляють у роботі [ Редагувати ]
Парадокси вітчизняного ринку праці. Мобілізація, сотні тисяч біженців і десятки тисяч поранених, які вже не можуть повернутися у професію. Здавалося б, вакансій має збільшитися... Але водночас існує ціла армія людей, які місяцями шукають роботу і яким відмовляють ейчари. Ці люди мають і досвід, і кваліфікацію. Але їхній головний недолік - вік. Явище, що отримало назву "ейджизм", шириться і в Україні. Продовжить Євген Лесной.
У невеликому приміщенні в середмісті Києва збираються люди. Більшість тих, кого заведено називати "дорослими".
Усі вони стоять в черзі до кількох ейчарів різних компаній. Мета - знайти роботу. У віці п'ятдесят плюс - це дуже складно.
Світлана Момренко, шукачка роботи:
Слухали мене, слухали й сказали: дякуємо за час, ми Вам перетелефонуємо. І не перетелефонували. - А за вік спитали? - Звісно, ти ж пишеш резюме, там вказуєш свій вік.
Це пані Світлана розповідає лише про одне спілкування з потенційним роботодавцем. Люди, у кого вікова позначка сягає 50, часто стикаються з упередженим ставленням.
Алла Солоненко, шукачка роботи:
Їм відмовляють. Відмова через вік. Вони приходили в офіс, і починали розмови в офісі. Вони виявили, що їм потрібна дєвочка.
Стереотипне мислення працедавця - головна причина відмов.
Інна Волосевич, заступниця директора Info Sapies, соціолог:
Люди мислять стереотипами. Ми знаємо, що старші люди більш інертні, вони частіше хворіють, у них гальмуються якісь мисленні процеси. Багато людей мислять стереотипами, і якщо вони мають такий стереотип щодо старших людей, вони просто або порушують законодавство, відверто ставлячи віковий ліміт, або просто не розглядають, не запрошують старших людей.
Таке ставлення до старших людей називається ейджизм. Тобто дискримінація через вік.
Тіна Николова, засновниця та керівниця БФ "Життєлюб":
Ейджизм до людей 50+ проявляється у професійній сфері. Наприклад, вони не можуть влаштуватися на роботу, хоча мають фах і бажання.
Явище ейджизму досить поширене в Україні. Причин - кілька. Серед них - історичні та економічні. Урочисті проводи на пенсію в часи СРСР ставили хрест на подальшому житті.
Інна Волосевич, заступниця директора Info Sapies, соціолог:
В Україні ейджизм значно, як і у всіх так званих пострадянських країнах, ейджизм значно сильніший, ніж, наприклад, в західних країнах. Навіть от сам цей бар'єр, що пенсія - 60 років, він вже впливає на сприйняття як роботодавців, зараз вже пенсіонер, він вже старий.
Іншим чинником прояву ейджизму є суто економічний. Маркетологи сучасних компаній п'ятдесятилітніх шукачів роботи вважають нецікавими для бізнесу. Але в країнах Європи від цього відмовилися.
Тіна Николова, засновниця та керівниця БФ "Життєлюб":
Є таке поняття в Європі - рівна економіка. Це коли для людей певного віку створюються продукти, розваги, все інше. Вони беруть активну участь в житті. Вони витрачають гроші на товари. Вони купують, вони подорожують. І вся економіка створює для них ще один прошарок.
Інна Волосевич, заступниця директора Info Sapies, соціолог:
У західних країнах люди старшого віку, навпаки, найбагатші, тому що вони накопичили собі статки. А внаслідок колапсу Союзу більшість статків нинішніх пенсіонерів пропало, вони мали починати з нуля.
Якщо мінімальна пенсія менше як дві з половиною тисячі гривень, то літні співвітчизники просто змушені працювати. І розраховувати за таких обставин на ставлення як до економічно привабливих складно.
Тіна Николова, засновниця та керівниця БФ "Життєлюб":
У нас є дуже численна категорія людей, яка живе на дотації платників податків. Пенсії їм не вистачає на життя, катастрофічно. Вона вимушена виживати, якщо у неї немає допомоги від дітей та онуків. Ми щодня годуємо 1500 тисячі дорослих людей у Києві, тому що людям не вистачає базових речей.
За три роки агресії рф рівень життя в нашій країні також істотно знизився. Але саме велика війна стала тим чинником, що змушує роботодавця інакше поглянути на потенційного працівника, чий вік 50 плюс.
Вікторія Захарчук, менеджерка з бренду роботодавця міжнародної компанії:
Мені здається, що ми починаємо звертати увагу не тільки на молодь і на міленіалів, це історія про те, що ми позбавляємося стереотипів. Трошечки намагаємося ширше дивитися на цей світ і функціонувати трошечки ширше.
У кадрових агенціях зауважують: через тотальний дефіцит працівників роботодавці стали менше прискіпуватися до потенційних претендентів. І вже шукають досвідчених кандидатів.
Леся Примакова, директорка з комунікацій Work.ua:
Звичайно, цей досвід мають люди старшого віку. Ми бачимо, що вакансій для людей старшого віку побільшало майже на 50 відсотків.
Вікторія Васильєва, директорка Департаменту реалізації політики зайнятості Державного центру зайнятості:
Сьогодні в Державній службі зайнятості послугами користується майже 125 тисяч людей, і серед яких доволі така велика частка - це люди 50+, і це їх майже третина. Якщо це в цифрах, то це 45 тисяч. А якщо ми ще й викриємо серед цієї частки людей 60+, то їх також там чимала частка, і це принаймні десь 5 тисяч осіб людей у віці 60+.
Ейчари не приховують: з 2022 кількість пропозицій для працівників у віці 50+ зросла майже втричі.
Леся Примакова, директорка з комунікацій Work.ua:
Які вакансії користуються попитом саме у шукачів старшого віку? Це найчастіше робітничі професії, бо тут у нас дефіцит кваліфікованих кадрів відчувається найбільше. Потім це логістика, сфера обслуговування.
Така зміна критеріїв передовсім тому, що за кордон виїхало багато працездатних українців.
Вікторія Васильєва, директорка Департаменту реалізації політики зайнятості Державного центру зайнятості:
Це міграційні процеси, мобілізаційні процеси, дуже скоротили саме частку кваліфікованих робітників. Зокрема, багато виїхало молоді, людей працездатного віку. Нестача кваліфікованих рук на ринку праці складає майже десь 4,5 мільйони осіб.
У Державному центрі зайнятості погоджуються: з початку повномасштабної російської агресії на вітчизняному ринку праці сталися кардинальні зміни.
Вікторія Васильєва, директорка Департаменту реалізації політики зайнятості Державного центру зайнятості:
Ринок праці до війни, ринок праці наразі - це дві різні історії. Якщо до війни цей ринок праці був ринком роботодавця, який майже, ну, скажімо так, формував порядок денний, то сьогодні це вже ринок працівника, вже умови диктує працівник.
Під час воєнного стану, що триває в Україні вже три роки - головним роботодавцем є ЗСУ. Бо для виконання конституційних обов'язків чоловіками ейджизму не існує. Вік призову до шістдесяти.
Денис Швидкий, начальник рекрутингової групи 28-ї ОМБр:
У нас є такі люди 50+, що ще дадуть фору 18-річним хлопцям. По-перше, фізичний стан людини. У нас багато посад. У пріоритеті - це водії категорії B, C, E. І далі ми вже розглядаємо, на яку посаду можна взяти людину. Також нам потрібні й бухгалтери, і люди, які працюють в стройовій частині, забезпечення, технічне забезпечення, матеріальне забезпечення. Посад багато, можна усім знайти, де працювати.
Зазвичай після перебування у війську адаптуватися до цивільного життя досить складно.
Денис Швидкий, начальник рекрутингової групи 28 ОМБр:
Є такі випадки, що повертаються, що важко знайти роботу. Ми пробуємо допомагати їм. Але взагалі повертаються, а вже знайти роботу потім не можуть, і повертаються у Збройні сили.
Фахівці роблять невтішні прогнози: навіть після закінчення війни проблема з дефіцитом кадрів нікуди не зникне. Роботодавці будуть вимушені працюватимуть з людьми, які залишаються в країні. Тож чим швидше вони позбудуться стереотипного мислення, тим краще буде для всіх.
Алла Солоненко, шукачка роботи:
Я звикла навчатися. Я багато навчалася до війни. Я пройшла курси з інтернет-маркетингу, освоювала все те, що не встигла свого часу.
