"Сильні України": у Львові відбулися змагання з важкої атлетики для ветеранів [ Редагувати ]

Відразу після сигналу бійці з різними пораненнями чимдуж підіймають 60-кілограмові штанги. Лучанин Тарас Сасовський займався важкою атлетикою ще в юності, через травму припинив і пішов у військо. Боронив Бахмут майже до самої окупації.

Тарас Сасовський, ветеран російсько-української війни:

Вони стирали місто із землі. Вони його руйнували вщент. Я бачив, як по ньому прилітали і КАБи, і ствольна артилерія працювала, і коли його фосфором поливали. Міста немає. Воно руйнувалося на моїх очах.

У травні 23-го воїн зазнав важкого поранення ніг. Повернення у спорт допомогло йому під час реабілітації. Тепер тренується на протезах.

Тарас Сасовський, ветеран російсько-української війни:

Вправи треба придумати, як їх робити, аби компенсувати відсутність своїх нижніх кінцівок, своїх ніг. Але всі вправи, усі програми ми виконуємо. Я просто раджусь з тренерами, як це зробити, щоб воно не було травмонебезпечно, щоб було нормально, щоб воно давало результат.

Виступив і призер цьогорічних "Ігор нескорених", поліціянт з бригади "Лють" Олександр Андрієнко. З Ванкувера привіз три медалі - за волейбол сидячи, біатлон і веслування на тренажері. Зацікавився ще й важкою атлетикою.

Олександр Андрієнко, ветеран російсько-української війни:

Я зробив 23 рази вагою 60 кілограмів, і вважаю для себе особисто непоганим результатом. Це є моїм особистим рекордом. Це, може, і небагато для когось, але для мене це перемога.

Франківець Юрій Гапончук був командиром роти, підірвався на міні. Почав займатися спортом, щоби схуднути й не навантажувати протез.

Герой з наступного синхрону очікує, коли він отримає штангу. 

Юрій Гапончук, ветеран російсько-української війни:

Я розумію, що можу краще, бо десь, не знаю чому, почали судоми ловити за спиною. Я взагалі думав, що мене не скрутило. Але на морально-вольових витягнув, на один раз покращив свій результат.

Юрій із побратимами заснували громадську організацію і тепер домовляються, аби ветерани могли безкоштовно тренуватися в залах Івано-Франківська. А ще організовують місцеві турніри. До Львова привезли цілу делегацію із 18 учасників.

Юрій Гапончук, ветеран російсько-української війни:

Я побачив, що інші хлопці, які, може, десь менше говорили, спілкувалися з побратимами, не хотіли виходити на люди, зайвий раз показуватись, після таких змагань вони почали хотіти жити.

Інша частина змагань - веслування на тренажері. Володимир тягне вагу на себе з усіх сил. Після поранення на Луганщині міг ворухнути лише лівицею.

Володимир Ніколайчук, ветеран російсько-української війни:

Вони від нас були десь 60-70 метрів. Почалася стрільба, отримав кульове в голову. Мене відразу паралізувало повністю. Мене не відразу евакуювали, бо не могли підійти. Дуже довга була евакуація.

Дружина записала Володимира до тренера. З часом чоловік не лише захопився спортом, а й почав знову ходити - на милицях.

Перша п’ятірка турнірної таблиці потрапить у збірну України зі стронгмену і візьме участь у міжнародних іграх. Такий досвід уже був минулого року.

Сергій Конюшок, президент Федерації стронгмену України:

Однозначно це був карколомний виступ на минулорічних Strong Spirit Games, бо наша збірна в одні ворота перемогла інші нації. Були дійсно фантастичні результати, які продемонстрували наші хлопці й дівчата.

На львівському етапі "Сильні України" виступило майже 250 ветеранів. Попереду ще десять регіональних змагань.