Вітрила замість вибухів: як спорт допомагає воїнам знову жити [ Редагувати ]
Допомогти повернутися до цивільного життя тим, хто пройшов крізь війну. У Києві ветеранам і чинним військовослужбовцям пропонують опанувати вітрильний спорт.
Київський міський крейсерський яхт-клуб запустив безкоштовний курс з яхтингу. Переконані: спорт і свіже повітря допомагають бійцям відновитися фізично та знайти нову мету в житті. Мої колеги побували на одному з практичних занять і дізналися, чому вони - більше, ніж красиве хобі.
Перед нами за штурвалом непрофесійні спортсмени. Це українські військовослужбовці, які не просто опановують мистецтво кермування вітрильником - вони вчаться знову довіряти основним стихіям природи. А головне - собі.
Катерина Тяпкіна, кураторка курсів з яхтингу:
У нас є зараз 16 людей, вони всі є ветерани або військові. Наш курс почався з теоретичної частини. І вже після цієї частини вони перейшли до тренувань на воді. І от перший вихід на воду ще так більш скуто, але після того, як вони повернулись з води на берег, то люди більше посміхалися, трошки розслабленіше.
Командор Київського міського крейсерського яхт-клубу розповідає: курс для бійців започаткували, аби допомогти тим, хто захищає нашу країну. Перш ніж розпочати заняття, довелося придбати кілька спеціальних човнів у Данії та Швеції. Щоб тренуватися могли навіть воїни після тяжких фронтових травм.
Геннадій Старіков, командор яхт-клубу:
Після того, як ми вирішили, як-то кажуть, допомагати ветеранам і військовим, ми почали вивчати досвід, як це робиться, припустимо, в Європі. Які є човни для людей з обмеженими фізичними можливостями. В Європі це дуже розвинений клас цей 2,4. І якщо людина дуже гарно розуміє вітрильну справу, вона, навіть маючи вади здоров'я, може виграти у здорового чоловіка. А це, я вважаю, для психологічної реабілітації і для соціалізації, це дуже важливо.
Віктор служив у десантно-штурмових військах. Ще на початку повномасштабного вторгнення був важко пораненим під Ізюмом. Нині намагається приборкувати хвилі.
Віктор, ветеран російсько-української війни:
На воді, в яхт-клубі я забуваю, що я поранений. Я просто член яхт-клубу, я змагаюся на яхтах, і все.
Та вітрильний курс - це не лише про фізичну активність.
Віктор, ветеран російсько-української війни:
Після війни важко з цивільними налагодити комунікацію, бо ви живете трішечки в різних реаліях. Комунікація з іншими військовими й цивільних з військовими дуже корисна. Вона дозволяє цивільним зрозуміти, що пройшли військові, чим вони пожертвували, а військовим дозволяє заново влитися в цивільне життя. Я познайомився з дуже багатьма людьми, і військовими, і не тільки військовими, і я себе відчуваю тут як вдома.
Олексій навчає ветеранів азів яхтингу. Каже: коли дізнався, що працюватиме з фронтовиками, неабияк хвилювався.
Олексій Волошенюк, інструктор з яхтингу:
Один з учнів, після виходу з яхти, його спитали ваше відчуття. Я думав, що він скаже адреналін. Краще кажучи, заспокоєння. Хоча я не дуже бачу в цьому. Для мене це не заспокоєння, це концентрація. Навпаки, не заспокоєння, коли навчаєшся. А після того, що хлопці пройшли, то в них, мабуть, заспокоєння.
Близько двох годин ветерани перебувають на воді: приборкують хвилі, практикуються відчувати напрямок і силу вітру.
Володимир від початку повномасштабного вторгнення воював у складі 79-ї десантної-штурмової бригади. Поблизу Марʼїнки зазнав тяжкого поранення руки, втратив око. Для ветерана вітрильний спорт - це одночасно і фізичні навантаження, і ментальний відпочинок.
Володимир, ветеран російсько-української війни:
Сьогодні був вітер - це основне, коли парус і вітер, це було кайфово. Воно одразу перемикає, немає зайвих думок, тільки вітер і бажання йти по вітру.
Ветерани зізнаються: вода й човен допомагають віднаходити рівновагу в житті. І відпустити спогади, які міцно закарбувалися в пам'яті на війні.
