Плакали навіть рятувальники: що залишилось після трагедії в Сумах [ Редагувати ]
Дні жалоби у Сумах. Напередодні почали поховання загиблих під час ракетного удару по місту. Нагадаю, загинули 35 людей, серед них 2 дітей. Майже 40 поранених досі в лікарнях, і серед них діти, 11 людей у тяжкому стані.
У місті триває ліквідація наслідків ворожого удару. Репортаж Юлії Зайцевої далі.
На перехресті, де сталася трагедія, гуркіт тракторів, екскаваторів та бензопил - прибирають наслідки ракетних ударів. Але в цьому куточку немов усе стихає - сюди містяни несуть квіти та іграшки.
Дуже шкода людей, що дуже багато загиблих.
Це теракт не тільки для міста Суми, це теракт для всієї країни, це нелюди, по-другому я їх не можу назвати.
На тротуарі сліди крові, скло та вибуховий пил. У неділю тут повсюди лежали тіла загиблих. На цих кадрах із нагрудних камер патрульних - перші хвилини після ударів.
- Все хорошо буде, ми з тобою рядом разом, все хорошо буде. Давай, папуль, швидше, жду, мамі там уже допомогу надають. - Пожалуйста, спасіть її, за мене можете не переживать.
117 поранених "швидкі" везуть у всі лікарні міста. 66-річна Наталія того дня мала знімати шви після операції на нозі. У медзаклад їхала зі знайомим.
Наталія Нартаєва, постраждала:
Як гагахнуло, в машині кришу знесло, все повибивалось, у мене голова вся в стіклі, у мене кровавий дощ пішов, я чую, шо в мене рука оця отак просто хоп і отак упала, зразу в мене впала і така діромаха.
Волонтери одразу наклали жінці турнікет, але руку врятувати не змогли.
Такий світлий день, "зелена" неділя... Нема прощення ніколи, ніколи нема прощення цьому нелюду.
У цій лікарні ще 5 пацієнтів у реанімації.
Олександр Зайцев, в. о. завідувача реанімації:
Дуже "важкі" з множинними травмами, комбінованими травмами, одна людина лежить з опіками, тобто "важкі" всі. У чотирьох із 5 є загальна позитивна динаміка.
Найбільше постраждалих з травмами очей.
Микола Савченко, заступник директора лікарні:
Очей, дуже багато було в очному відділенні, дуже багато постраждали в людей очі. Але таких, щоби очі ампутували, то не було такого, очі врятували.
Пані Алла вирішила перевідати дачу. Їхала 62 маршрутом.
Алла Шершонко, постраждала:
Мені пощастило, що я сиділа спиною до водія, а всі, хто сидів обличчям, усіх поранило сильно, мене не дуже. Поруч зі мною бабуся голосила, де мій чоловік, не відповідав їй. Потім вікно вибивали, стали вилазити у вікно. Коли я піднялася, то піді мною три людини лежало, я кажу їм вставайте, вставайте, але допомогти не можу, у самої ж кров тече і рука болить. Потім прибігли волонтери, нас спустили в укриття, надали першу допомогу, дякуємо, такі молодці.
Поруч з Аллою в транспорті сиділа тепер сусідка по лікарняному ліжку - пані Людмила.
І скло з очей витягували, і голову прооперували.
Це її чоловік так і не відповів дружині в автобусі.
Людмила, постраждала:
Та я поки з очей скло повисипала, то вже люди лізли через вікна, тоді через двері, а я оставалась до останнього, думала, де ж мій чоловік, він би без мене не вийшов, щоб по мене не вернуться, він би не бросив мене. Та я ж його начала перевертать, трепать, думала, може він поранений, а на шиї пульсу нема.
Її грою заслуховувалися тисячі людей, але вона більше не сяде за інструмент. Кілька метрів не дійшла до філармонії талановита піаністка-органістка Олена Когут.
Орест Коваль, соліст-органіст Сумської обласної філармонії, Заслужений діяч культури України:
Креативна, дуже багато робила обробок різної музики для органу, грала автентичний органний репертуар, дуже прекрасно грала на фортепіано з оркестром, вона прекрасний концертмейстер, прекрасний педагог і цікава дуже людина.
Загинула вся родина Мартиненків - батьки з 11-річним сином Максимом. 17-річний Олег йшов святити вербу. 2 подружки, які відпочивали біля університету.
Це наші 2 студентки медичного інституту 2 курсу.
Недільного ранку загинули 35 людей. Ракети поцілили в будівлі державного університету.
Василь Карпуша, ректор СумДУ:
Ми житимемо далі, ми будемо далі працювати, ми стійкі. Ми зараз впорядкуймося, ми прийдемо, як кажуть, оговтаємось трішки.
Удар по конгрес-центру сягнув навіть укриття, де облаштована театральна студія.
Мала бути вистава, декорації розставлені, світло, звук, заставки, сумки з бутербродами у ведучих стояли, чудо, що нікого не було. Діти ще не прийшли.
Викладачі та студенти взялися за відра та віники - прибирають у понівечених аудиторіях.
Скільки зможемо, стільки й робимо, до вечора, скільки сили є, стільки й працюємо.
Комунальники зносять аварійні стовпи, дерева, розбирають завали, рятувальники допомагають з висотними роботами.
Станіслав Поляков, заступник міського голови Сум:
У будинках електро-, водо-, газопостачання, єдине питання - це Петропавлівська, 60, будинок найбільше постраждав, тому що там і дах зірвало.
Заяви про пошкоджене майно приймають в міському штабі. За день вулицю планують відкрити для проїзду.
