Податки на онлайн-продажі: хто і скільки буде платити [ Редагувати ]
Продаж є, а ФОПів нема. Менш ніж місяць тому податківці вирішили взяти в лещата тіньовий онлайн-бізнес. Мовляв, якщо людина постійно заробляє гроші на продажу в інтернеті, має офіційно зареєструвати справу і платити податки. Тоді запевняли: разові випадки продажу від пересічних українців на маркетплейсах не чіпатимуть. Та нині заявляють про нові інструменти: 5% з кожної операції в мережі!
Детальніше про те, у чому суть нових податкових правил і хто ризикує найбільше. Про податковий апгрейд - сюжет Ярини Марків.
Кінець цифрової вольниці: податкова йде в онлайн.
Кожен переказ, покупка, кожне "продам велосипед" - усе відстежать і оподаткують!
На OLX, на Shafa, на Prom будь готова заплатити з перших трьох продажів 10%, потім 23%.
ДПС отримає нову зброю? Доступ до банківських операцій користувачів?
Цей проєкт закону може кардинальним чином змінити ситуацію з оподаткування в Україні.
Боротьба з тінню чи наступ на цифрову свободу? Про все далі
Тотальне оподаткування. Від продажу вживаних речей на OLX до монетизації YouTube, онлайн-таксі й Glovo-доставок.
29 квітня уряд схвалив законопроєкт, який "запроваджує податки на будь-які доходи з цифрових платформ". Згідно з ним, останні автоматично стягуватимуть з українців податки за кожну покупку та надану послугу. Оператори маркетплейсів стануть податковими агентами. А отже, з'явиться контроль, якого ще не було.
"Податки по-європейськи, але вже зараз" - у Мінфіні пояснюють цей законопроєкт як частина підготовки України до вступу в ЄС.
Якщо людина продає свою кофтинку, вона її продає для того, щоб купити собі хліба... Хліба, розумієте. Який сьогодні коштує 40 гривень!
Здаєш в оренду авто чи нерухоме майно – плати збір. Надаєш послугу через онлайн-сервіс, сантехнік ти чи копірайтер, ділись із державою. Законопроєкт регулює й оподаткування наданих послуг. В Україні та за кордоном!
Олексій Леонов, член Комітету ВР з питань податкової та митної політики:
Законопроєкт передбачає легалізацію доходів, отриманих через цифрові платформи. На мою думку, це його єдиний поки що позитивний момент. Загальна ціна питання - майже ₴10 млрд надходжень до бюджету на рік. Негативна сторона, яку сьогодні бачить більшість суспільства - це те, що оператори онлайн-платформи мають звітувати перед податковою щодо доходів осіб, які продають через них свої товари або послуги.
Податкова ставка коливатиметься від 5% до 18% на додачу до 5% військового збору. І йдеться про кожну транзакцію. Проєкт закону у цьому варіанті не передбачає неоподатковуваного мінімуму, тобто винятків для громадян, які продають вживані речі. Пільгова 5%-відсоткова ставка (+ 5% військового збору) буде доступна для продавців за певних умов.
Михайло Смокович, податковий консультант:
Людина має відкрити окремий рахунок в банку для отримання доходу із маркетплейсів і платформ. Людина не має мати відкритого ФОПа, людина не повинна мати найманих працівників, працюємо без найманих, не має на собі санкцій економічних, приймає оплату тільки грошовою формою, не крипта, не сертифікати, не продає підакцизні товари й має дохід в рік не більше 834 мінімальні заробітні плати. Це у 2025 році трохи більше, ніж 6 мільйонів 600 тисяч.
Попередньо, за згодою власника, доступ до рахунку отримуватиме податкова, а отже, окремого декларування доходів не треба. Спецрахунок не буде потрібний для разових операцій – такими вважаються 3 продажі на рік на суму до 2000 євро. Втім, із цього доходу усе ж утримають 10% податків, а вже з 4 продажу всі 23%.
Порахуємо. Маю опубліковане оголошення на OLX. Мою сукню вартістю 500 грн замовили через OLX-доставку. У разі успішного продажу наразі маю сплатити 2%+20 грн комісії самому маркетплейсу. Це 30 гривень. А у разі ухвали законопроєкту з мене буде автоматично стягнуто ще щонайбільше 23% ПДФО та збору – 115 грн. Усього – 145 гривень податків.
Олексій Леонов, член Комітету ВР з питань податкової та митної політики:
Якщо говорити про поодинокі транзакції, то аргумент уряду такий, що податкова має право бачити всі доходи, а платформа зобов’язана надавати інформацію, тому навіть 1 транзакція може вважатися активною діяльністю. Якщо є ознаки системного використання платформи, наприклад, гроші, які отримуються на картку. Але я вважаю, що це теж дуже суперечлива норма, і якщо ми візьмемо досвід наших європейських партнерів, то у них діють пороги, наприклад, до 2000 євро або до 30 транзакцій в деяких країнах на рік звільняються від податків.
А як щодо розкриття банківської таємниці?
Михайло Смокович, податковий консультант:
Тільки по рахунках продавців, які працюють на цих платформах, тобто податкова зможе надсилати запит у банк і отримати інформацію про той дохід, який людина отримувала за певний період, якщо, звісно, цю норму приймуть.
У широкому розумінні законопроєкт передбачає впровадження автоматичного міжнародного обміну інформацією про доходи від цифрових платформ. Під прицілом великі міжнародні гравці, які мають представництва в Україні, наприклад, Bolt, Glovo, Uklon - сервіси таксі й доставки. Разом зі змінами до законодавства Україна приєднується до багатосторонньої угоди DPI, де податкові служби 29 країн, переважно європейських, діляться такими даними.
Михайло Смокович, податковий консультант:
Така податкова політика в новинку в Україні, але в Європі вона застосовується вже давно. Якщо зробити все правильно і гарно, то звичайний громадянин не буде думати, як сплатити податки, куди сплатити, як відзвітувати. За нього це буде робити автоматично та платформа, на якій здійснює діяльність. Тому оцінюю це як позитивні зміни.
Документ ще не закон. І до остаточного голосування може змінитися до невпізнаваності. Тож статочні правила попереду.
