Витягав побратимів з-під землі й оперував у авто: історія інструктора ЗСУ [ Редагувати ]
Більшість поранень, яких військовики зазнають на фронті - осколкові. Таку статистику наводить інструктор Іван, який працює у 65-й бригаді. За роки служби йому доводилось рятувати травмованих побратимів під щільним вогнем та просто посеред дороги.
Нині армієць ділиться набутим досвідом з іншими солдатами. Навчає особовий склад не лише рятувати життя, а й давати ворогу відсіч. Більше далі у сюжеті.
Підтримка рідних та плече побратимів - це те, що надає сил триматися, каже військовослужбовець 65-ї бригади Іван. Він став у стрій ЗСУ у 22-му. І одразу потрапив до "Великого Лугу". У цивільному житті - дипломований медик. Раніше працював на вінницькій швидкій. Тож і у війську поповнив лави медичної роти.
Іван, інструктор 65-ї ОМБр "Великий Луг" ЗСУ:
80% усіх поранень - це осколкові поранення: від дії реактивної артилерії, авіабомб, мінометів, гранат - загалом осколкові поранення з можливою дефрагментацією кінцівок, травматичними ампутаціями. І з таким ми стикаємось найчастіше.
На Івановому рахунку не одне врятоване життя. Він допомагав побратимам і в окопах та бліндажах, і в евакуаційних автомобілях та на стабпунктах. Подекуди роботи було стільки, що медики падали з ніг. Якось просто в машині довелося оперувати пораненого.
Іван, інструктор 65-ї ОМБр "Великий Луг" ЗСУ:
Помітили, що в нього починає набиратися в ділянці шиї, куди було поранення. У підсумку ми з колегою вирішили, що зараз зупинимось та трохи розширимо це поранення, зробимо невелике хірургічне втручання просто в машині, щоб урятувати людину. І дійсно, наші дії допомогли, врятували йому життя.
Як медик Іван супроводжував побратимів і на виконанні бойових завдань, зокрема і під час боїв за Роботине. Два роки тому невеличке село на Запоріжжі було однією із найгарячіших точок на мапі.
Іван, інструктор 65-ї ОМБр "Великий Луг" ЗСУ:
Не було такої секунди, щоб щось не прилітало: або граната, або досить важкі речі. Міни 120-го калібру, артилерія, КАБи. У мене був випадок, коли саме в Роботине я викопував побратимів з-під землі після авіанальоту. Досить травматичний досвід, але всі мужньо стояли.
Захисник і сам був тричі поранений. Каже: найбільші проблеми від травми коліна.
Іван, інструктор 65-ї ОМБр "Великий Луг" ЗСУ:
Прилетіло дві авіабомби й, грубо кажучи, нашу групу з шести людей досить сильно пошматувало уламками. Мені - в коліно, побратимам - у голову, у хребет.
Після поранення Іван був медиком на стабпункті, а зараз працює інструктором. Навчає військових не лише рятувати себе та побратимів, а й давати ворогу гідну відсіч.
Іван, інструктор 65-ї ОМБр "Великий Луг" ЗСУ:
Я займаюсь колективною підготовкою - там, де треба враховувати все: і медицину, і вогневу, і знання зброї - кулемети, гранати, гранатомети, радіозв’язок, топографію, із використанням різних сценаріїв. Будь-то робота в посадці чи на позиції.
Боєць переконаний: армія - це не лише вогнева робота. І саме від правильного виконання залежать життя побратимів та успіх операції.
Іван, інструктор 65-ї ОМБр "Великий Луг" ЗСУ:
Велика кількість - це топографія, радіозв’язок, інженерна справа, треба копати, а копати треба вміти правильно. Бо є оборонні траншеї, є наступальні траншеї.
На посаді інструктора Іван найбільше прагне, щоби його досвід якнайкраще допоміг захисникам на фронті.
