Криза крокує Україною [ Редагувати ]

Вперше за останні кілька місяців розпочинаємо випуск "Подробиць тижня" - не з політики. Немає про що говорити.

Політичні лідери продемонстрували повну байдужість до людей. Ті, хто був за дочасні вибори і ті, хто був проти них - усі нічого для подолання фінансово-економічної кризи не зробили. І хоча на людях про неї говорять охоче, враження, що "гучні" слова підкріплені "конкретними" діями - не виникає. Якби так було, то працювала б Верховна рада, і ми б щодня бачили, що всі разом рятують країну від бідності.

Чим займалися політики - я розповім пізніше. А зараз - про те, чим вони не займалися - про "фінансово-економічну кризу". Її передбачали українські економісти ще торік; нею жахали українські будівельники - влітку; про неї кричали українські фінансити на початку осені; вона вдарила по українських металургах на початку жовтня. Сьогодні криза завдає ударів скрізь, але нашим політикам від того - не боляче. І ось, що ми маємо на тепер - репортаж Геннадія Вівденка:

Вежу почали будувати знову два дні тому. До цього спорудження було пригальмоване майже на два місяці. Світова фінанансова криза у дії - так пояснювали зупинку.

Банки перестали кредитувати. За кілька тижнів недобудова офісного центру "Міракс-Плаза" стала символом - першою помітною жертвою кризи у столиці. Резонанс можна зрозуміти - за проектом - 46-поверхівка планувалась як найвища будівля у Києві.

Назад у 90-ті. Так вирішив власник проекту - російський бізнесмен Олексій Адікаєв. Згадав бартерні схеми того часу. Будівництво поновив не за гроші банків та інвесторів, а нашкріб у резервах компанії. Зараз намагається домовитися з постачальниками арматури та цементу, щоб давали свій товар без передплати. Аби  за півроку розрахуватися, приміром,  квадратними метрами.

Алєксей Адікаєв, член ради директорів "Міракс груп":

Щас ситуация... она схожа с 90-годами. Имменно 90 год когда банки не финансируют - кризис ликвидности - заставляет переходжить на бартерные схемы. Мы, в отличии от Америки, живем постоянно в каких-то кризисных ситуациях - мы к этому готовы. Мысль скажем так советского человека работает гораздо быстрее и еффективнее.

Разом з тим у столиці - головному будмайданчику країні - вже майже половина об'єктів залишаються замороженими. 7% - падіння будівництва загалом у державі. Громадянам фінустанови не дають іпотечних кредитів, будівельникам - обігових коштів.

Cаме з банкірами пов'язують будівельники власні негаразди - у тих ситуація мовляв, просто жах. Актуальний анекдот епохи фінансовї кризи: один банкір зізнається іншому, що спить тепер як немовля - всю ніч кричить плаче, іноді робить собі в штани.

Нажахані власною кризою західні банки українським фінустановам грошей не дають. Українські клієнти в паніці вже винесли 10 мільярдів гривень з вітчизняних банківських сховищ. Борис Тимонькін входив до антикризової групи при Національному банкові. Результатом її роботи стала нещодавня заборона дострокового зняття депозитів. Водночас - із поточних рахунків українці продовжують знімати півмільярда гривень щодня. Банкір дивується з чого ж видавати кредити, якщо клієнти ховають гроші вдома.

Борис Тимонькін голова правління комерційного банку:

Марсиане нас не спасут. Нашу жизнь мы должны строить себе сами. Этого ресурса, ну да - не очень жирно но хватает. Два сосуда - надо сюда налить, чтобы здесь разлить. Хотите чтоб из душа текла вода - надо ее откуда-то взять.

Хвороби банків та будівельних компаній змушують покашлювати невеличкий цегляний завод №3 у Чернігові. Тут ще продовжують пекти цеглу як гарячі пиріжки.

Інтерес покупців швидко холоне.Сусіднє підприємтсво будматеріалів вже зупинилося. Цей завод продає цеглу на 10 тисяч штук менше щодня. Працює на склад. Таким темпом, каже головинй інженер Віталій, роботи залишилось на місяць. 

Віталій головний інжинер цегляного заводу №3, Чернігів:

Кризис - вот он пришел и к нам. Начался сбой в реализации - месяц - в конце сентября. Куда девать людей что делать - может на биржу отправить, в связи с сокращением производительности - сокращать численность работающих.

До півмільона робітників-металургів може бути звільнено найближчим часом за оцінками федерації роботодавців. Тут царює найглибша депресія серед галузей української економіки. Світова Криза загасила половину доменних печей на меткомбінатах, бо українский метал зараз нікому непотрібний.

Український металопрокат - головний товар, який країна пропонує світові. Левова частка валюти, яка надходить в Україну - від його продажу. Виробництво цього прокату за три місяці знизилося більш ніж наполовину. Вузлове питання - хто забезпечить країну доларами для закупівель імпортного газу в опалювальний сезон?

На вулицях готівковий долар таки перестрибнув через ціну у 6 гривень. Це рекорд. За два місяці національний банк курс так і не стабілізував. Завтра - чергове засідання ради НБУ.  Тим часом коливання курсу гривня-долар все більше змушує панікувати бізнес та населення.

Ситуація не така вже й жахлива,  бо теперішнє покоління має досвід неодноразово пережитих криз, кажуть економісти. але радять при плануванні сімейних бюджетів  бути вкрай обережним, ризик втрати роботи - треба враховувати. Принаймні, на найближчі півроку. Адже  економічна практика довела  - кожна криза в результаті - оздоровлює економіку. 1998 року - вона фактично відродила українську промисловість.

Геннадій Вівденко, Ірина Дяченко, В'ячеслав Фролов, Вадим Свирідонов. "Подробиці тижня" телеканал "Інтер".