Рецепт порятунку для гривні [ Редагувати ]
Ми вже встигли звикнути до стабільної гривні. Навіть коли світова фінансова криза набирала обертів, Нацбанк України майже місяць тримав ціну на американську валюту нижче 6 гривень.
У принципі, тримав би й нині, якби не спровокована суєта на фінансовому ринку. Не розуміючи, що відбувається, люди почали забирати із банків гроші. Після цього або просто купували будь-що і залишались зовсім без заощаджень, або втридорога купували долари і ховали їх вдома.
Абсурдність цієї ситуації в тому, що банки не менше за вкладників зацікавлені у збереженні коштів. Більше того, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує повернення будь-яких внесків до ста п'ятдесяти тисяч гривень. А такий бажаний для багатьох українців долар, як показує практика, і сам нестабільний. І є велика вірогідність, що тим, хто купував американську валюту за завищеною ціною, невдовзі доведеться продавати її набагато дешевше. Що з цього приводу думають чинний і колишні голови Нацбанку - в сюжеті Геннадія Вівденка.
Поки що найбільш ефективним засобом боротьби із девальвацією гривні залишається український гумор. Свіжа народна байка, хіт цього тижня: "Ви знаєте, що в Україні буде Евро-2012?" - "Ой ні, я ще вчора по 8,50 бачив".
Разом з тим, ситуація для українців не є аж такою страхітливою, ще все можна владнати. Водночас, ніде правди діти, українці стали біднішими майже на третину порівняно із громадянами тих держав, де національною валютою є, приміром, євро або долар.
На його робочому столі - знак гривні. Дві паралельні лінії уособлюють стабільність. Сергій Тигіпко як голова Нацбанку 2004-го року затвердив цей символ.
Екс-голова НБУ вважає, що далі девальвувати гривню вже не можна. Натомість він пропонує зробити умови гри на валютному ринку жорсткішими. Крок перший: треба змусити експортерів продавати Нацбанку всю валюту, яку вони виручають від продажу товарів за кордон. Крок другий: Національному банку необхідно частіше робити публічні заяви і роз'яснювати свої дії.
Сергій Тигіпко, голова НБУ (2002-2004):
- Треба добавляти прозорості. В такій ситуації - максимальна прозорість роботи Національного банку. Я розумію, що це важко, особливо для тих людей, які займаються професійною діяльністю, але зараз це потреба часу.
Володимир Стельмах проводив прес-конференції раз на півтора року, дотримуючись принципу "гроші люблять тишу". Але гаряча пора все змінила. Стельмах частіше виходить до телекамер. Він незворушний і переконує, що курс гривні найближчим часом об'єктивно повинен зростати щодо долара та євро. Це найближча перспектива. Він розповідає, що цього тижня їздив по закладах швидкого харчування, вивчав ціни на біг-маки. Цей універсальний зліпок народного господарства, який продається майже в усіх країнах світу, виготовляють з однакових продуктів - отже, він повинен скрізь коштувати однаково.
Він використовується британським авторитетним журналом The Economist для визначення реального обмінного курсу світових валют. Грошова одиниця порівнюється з бутербродом.
Суть твердження Стельмаха - купівельна спроможність гривні вища, оскільки в Україні за біг-мак платять 11,50, а жителі Євросоюзу - майже удвічі більше, в перерахунку - 24 гривні. З часом український гривневий бутерброд повинні дооцінити. Теперішній курс гривні щодо долара та євро - необ'єктивний.
Володимр Стельмах, голова НБУ:
- По паритету купівельної спроможності ціна біг-мака - є індикатор світовий, ціна валюти. От у нас валюта повинна бути 2,22 проти євро. А євро у нас - 7,14 Дві гривні двадцять копійок повинно бути.
Стельмах переконує, що девальвація гривні - тимчасова. Криза минеться, і гривня почне зростати, а населення вкотре зазнає збитків, знову і знову обмінюючи валюту. На коливанні курсів можуть виграти ті, хто оперує мільйонами, а не прості громадяни.
Володимр Стельмах, голова НБУ:
- От я їх прошу просто: одумайтеся, тому що пройде час - не більше року - все буде по-другому. Прийде час, вони втратять. Прийде стабілізація економіки, стабілізуються наші міжнародні позиції - і буде втрата. І що тоді буде, коли буде укріплятися курс? Вони будуть втрачати.
Віктор Ющенко уже десять років як не господар у Нацбанку, але й гостем тут не почувається.
Ющенко керував Нацбанком під час кризи 1998 року, Володимир Стельмах у той час був його заступником. Гривня тоді девальвувала вдвічі. Ющенко продав половину валютних резервів, що були мізерними, але курс стабілізував. Колишній голова НБУ вказує чинному на прорахунки.
За останні два місяці його відомство, рятуючи українські банки, надало кредитів фінустановам на 40 мільярдів гривень, але ті, своєю чергою, стали не кредитувати економіку, а скуповувати валюту. І спричинили її дефіцит.
Віктор Ющенко, президент України, голова НБУ (1993-1999):
- Він формує емісію - зайву пропозицію, а зайва вода навіть у чоботі заважає.
Загалом резерви Нацбанку за два місяці схудли на 9 мільярдів доларів. Президент доручив прикрутити кран подачі гривні валютним спекулянтам.
Віктор Ющенко, президент України, голова НБУ (1993-1999):
- Я бачу якийсь вінегрет в інструментах, який, якщо ми зараз не переборемо, ми створимо штучні проблеми. Тут щось не правильно, так поступати неможливо.
Портрета Арсенія Яценюка в коридорі Національного банку немає. Він очолював НБУ де-факто, а не де-юре. Досі банкіри вважають його героєм-рятівником 2004 року.
Зараз Арсеній Яценюк звикає до нового кабінету - меншого, такий надають звичайним народним депутатам. Він нещодавно покинув крісло голови парламенту. Але попри все сипле жартами на актуальну тему.
Арсеній Яценюк, виконувач обов'язків голови НБУ (2004):
- Два двірника ходять вранці о 8-й ранку, підмітають і один одного запитують: слухайте, мені знайоме ваше лице. А ви до кризи яким банком керували?
4 року тому Арсеній Яценюк керував нацбанком замість Сергія Тигипка, який подався у велику політику. Помаранчева революція багатьох тоді змусила панікувати. Люди виносили гроші з банків, долар на чорному ринку купували по 10 гривень. Щоб стабілізувати курс, вистачило два місяці.
Арсеній Яценюк, виконувач обов'язків голови НБУ (2004):
- Ситуація аналогічна з 2004-м роком, за виключенням одного: тоді не було глобальної світової кризи. Сьогодні вона є, тобто це ще один виклик, який треба пересилити. Щодо реакції тоді і зараз потрібно одне й те саме: швидкі і адекватні дії. Треба валютою заливати стільки, щоб закрити одномоментний попит. Щоби ринок відчув: валюта є, центральний банк легко прогнозується в своїй поведінці, і потреба в валюті буде легко скомпенсована за рахунок резервів Національного банку Друге стосується населення. Населення повинно знати, що в обмінному пункті валюта є якщо не сьогодні, то завтра. Але курс є прогнозованим.
Очевидно, що влада знає, як стабілізувати курс - заміжня уже не вперше. За десять років керівники Національного банку неодноразово давали собі раду зі стрибками цін на валюту.
Геннадій Вівденко, Геннадій Анікєєнко, Сергій Килимник, "Подробиці тижня", телеканал "Інтер"