Религиозные отшельники из Прикарпатья пообщались с журналистами [ Редагувати ]

Вони не ходять на вибори, не дивляться телевізор, живуть без світла та газу і обов'язково покривають голову. Це про людей, яких у народі називають "кашкетниками", або ж простаками.

Одна з таких громад, яка добровільно зреклася світських вигод, живе у прикарпатському селі Мостище. Зазвичай старовіри закриті для незнайомців, але нашим кореспондентам вдалося із ними поспілкуватися.

Тут вузенькі вулиці й не чути шуму машин. Те, що в мальовничому селі над Дністром зовсім інше життя, помітно при в"їзді.

Це звична реакція дітей-кашкетників на незнайомців. Фотографуватися і знімати себе на відео їм не дозволяє віра. Баба Ганна ніколи не дивилася телевізор і до "чужих" теж ставиться насторожено. Але про свою релігію, назву якої вона не знає досі, говорить охоче.

- Жити чесно, не красти, погане не говорити, аби діти не обзивалися. Така наша віра.

Нині жінка виховує шістьох онуків. Майже всі сім'ї "кашкетників" багатодітні. Навіть найменшим старовіри покривають голову шапочками чи хустинками. Знімають лише тоді, коли треба розчесатися або ж помити волосся.

- Чоловік чи жінка постоянно повинні бути у молитві. Тому ми ходимо зав'язані. Розв'язаним не положено молитися.

Живуть "кашкетники" скромно: в однакових глиняних будиночках без підлоги, світла й газу. Опалюють помешкання дровами, а замість електричної лампочки - гасова.

Євгенія, представниця релігійної громади:

- Ми дуже добре розуміємо, що це вигоди. Але задля того, аби спасти свою душу, аби не провинитися перед Богом, ми так робимо.

Скромності і працелюбства "кашкетники" навчають і своїх дітей.

Надія у 17 закінчила школу і вийшла заміж. Тепер порається по господарству і навіть не планує здобувати вищу освіту.

- Нам і так добре.

Весілля тут не святкують - просто реєструють шлюб у сільраді. Так само не відзначають хрестини, день народження, і навіть Великдень чи Різдво. А про вибори "кашкетники" навіть чути не хочуть.

- Мені треба на вибори? Що вибирати?

У Мостищі до таких односельців давно звикли. І відгукуються про них лише позитивно.

Іван Томків, житель села Мостище:

- Буду мати гріх, як щось погане скажу. Треба взяти коняку, город орати - питань нема. Заплатив гроші і поїхали.

А ще кашкетники - майстри на всі руки, розповідає Іван. Щоправда, жити так, як вони, не зміг би. Каже, надто вже звик до благ цивілізації.

Ольга Вихованська, Зіновій Афтанас, Новини, ТК "Інтер", Івано-Франківська область