Кремль не чекає живими на батьківщині російських найманців (відео) [ Редагувати ]

Поки Україна чекає від "братньої Росії" підтримки мирного процесу, брати наші більші, вочевидь, ведуть свою партію. Українські спецслужби поділилися інформацією: на Донбасі зараз воюють кілька тисяч найманців із Росії та з Криму. Більшість із них пройшли гарячі точки. А наше Міноборони повідомило цікавий факт - деякі бойовики з Криму та Кавказу починають залишати зону АТО. Щодо причини наразі є дві версії - у найманців просто закінчуються контракти, або ж вони відчули, що підтримка Росії слабшає. Чи чекає їх батьківщина? На це питання шукали відповідь наші кореспонденти.

Не показувати обличчя, якомога менше говорити про операції - тоді шанси повернутися з бою живим підвищуються. Про те, що бойовики мають інформаторів у керівництві АТО, на передовій відкрито говорять бійці з різних силових структур. Упевнені - зрадники на найвищому, можливо, генеральському рівні.

Володимир Парасюк, боєць батальйону "Дніпро":

- А так, як в нас дуже багато "паркетних" генералів, які мають "мерседеси" і будинки десь там під Києвом, вони будуть це оберігати і тому вони зраджують простого солдата. Але, кажу, це недовго буде, ця чаша терпіння переповниться, вона скоро виллється, і вона виллється так, що багато голів полетять.

А в російських соцмережах можна знайти інформацію про табори, в яких готують бойовиків, і як туди краще дістатися. Ось одна з сотень сторінок, де активно набирають людей. Вимоги до добровольців: тільки з бойовим досвідом, від 26 років, без судимостей. Зараз потрібні екіпажі бойових машин, оператори ПТРК, гранатометники.

Олександр, доброволець, позивний "Палестинець":

- Костяк - это сибиряки. Сибиряки, именно парни которые прошли горячие точки, воевали - это специалисты, бывшие десантники, спецназ, ВДВ, морпехи, специалисты расчетов, минометчики. Есть поддержка республик - Абхазия, Осетия, есть поддержка с Крыма, они понимают саму ситуацию, жили под властью Украины, есть добровольцы которые едут со всей России, есть фонды которые поддерживают материально как беженцев и бойцов.

Олександр організував канал доставки російських бойовиків на українську війну. Зараз він у Ростові - відбирає нову партію охочих повоювати за "Русский мир".

Олександр, доброволець, позивний "Палестинець":

- Моя группа считалась одним из самых боеспособных подразделений ДНР. - Сейчас она выведена из ДНР? - Кто-то вышел, кто-то остался там. - Возвращаться будете? - Обязательно.

Як повертатимуться - Олександр не пояснює. Офіційно для російської влади цієї війни немає. А, значить, немає поранених і вбитих.

Військовий госпіталь поблизу Ростова. Сюди в ніч на друге червня привезли тіла загиблих у донецькому аеропорту бойовиків - 31 людину. Сам факт цієї доставки російська влада зробила військовою таємницею.

Тільки за два тижні батьки змогли домогтися, щоб труну з тілом 22-річного Дмитра Корольова доставили з Ростова у Липецьку область.

Стільки ж часу пішло у дружини ростовчанина Євгена Короленка на те, щоб отримати тіло чоловіка з моргу.

Російських найманців живими на батьківщині не чекають. Для Кремля хороший герой - мертвий герой. Двадцять п'ятого червня російські прикордонники розстріляли мікроавтобус з росіянами, які, навоювавшись в Україні, поверталися додому. Того ж дня стало відомо, що бойовики скидають тіла загиблих під Слов'янськом товаришів - в озеро.

Юрій Береза, командир спецпідрозділу "Дніпро":

- Мабуть, керівництво північного сусіда намагалося вирішити два питання позбавитись від свого отреб'я, використати його для знищення України, тому що для них сам факт існування України це вже проблема.

У Маріуполі перемогли терористів у відкритому бою. Але збройне підпілля не здається. Мирне населення більше довіряє своїй армії, ніж іноземним найманцям.

Бійці звикли жити в очікуванні удару в спину. Але вони встигли відчути - підтримка на сході у них є. А це - головний сигнал того, що війна закінчиться перемогою.

Ольга Сас, Андрій Цаплієнко, телеканал "Інтер".