Герої-волонтери допомагають військовим на всіх фронтах [ Редагувати ]

Слово "героїзм" останнім часом сприймалось як книжкове. Та зараз і на фронті - і в окупованих містах - з'явились реальні герої! Про тих, хто залишається за кадром фронтових зведень - звичайних людей, здатних на незвичайні вчинки - у нашому наступному сюжеті.

Тетяна Ричкова, волонтер:

- Я не могу сидеть на месте я не могу на это смотреть. Государство совершенно практически ничем им не помагает. Просто у меня душа болит за этих ребят.

Таню - чекають бійці на всіх блокпостах АТО. Дівчина-волонтер стала бойовою подругою українських військових. Як тільки чоловік пішов воювати добровольцем - вона кинула сімейний бізнес - закрила пекарню - і вирушила слідом за ним. Раз на тиждень Таня завантажує свій автомобіль і їде до солдатів.

Тетяна Ричкова, волонтер:

- И предметы личной гигиены, и форма, и каски и генераторы и электроды и сварочный аппарат ну всё. У меня есть блокнот. Я езжу вижу их потребности, потому что непосредственно с ними нахожусь собираю смотрю, у кого там форма порвалась.

Буквально щодня до українських військових у зону АТО, ризикуючи життям, приїжджають і приходять волонтери і просто бажаючі допомогти. Місцеві приносять їжу.

- Вже те що місцеве населення разом з тобою це вже великий плюс. Коли місцеві були настроєні протилежно то зовсім були гірші умови роботи. А що це у вас на руці? Це оберіг? - Так. Це подарунок від монашки, яка їхала з Святогорська і подарувала на щастя оберіг.

Цей чоловік із сумками приїхав з Одеської області. Батьківщину захищати. Чекає на посту - куди візьмуть.

Анатолій Кришун, житель Одеської області:

- Приехал воевать но по возрасту не берут. Хотя бы возьмут шото технику ремонтировать. Нужен сварщик. Может возьмут сварщиком.

Армен Нікогосян - хірург-травматолог. Був на Майдані, приїхав і сюди, на Схід, за своїми товаришами - бійцями першого батальйону Нацгвардіі. Тут - він і лікар, і водій швидкої. Вдень і вночі мотається з Ізюма в Слов'янськ і Красний Лиман, і назад - вивозить поранених і вбитих.

Армен Никогосян, хірург-травматолог, волонтер:

- Мысли только об одном быстрее доставить раненого в больницу, а остальное все забывается, потому что каждая минута, каждая секунда дорога для раненого, который тяжело раненый.

Це вже - Харківський військовий госпіталь. Сюди привозять важкопоранених із зони АТО. Вони потребують цілодобового догляду. Поруч чергують студенти-волонтери.

- Доброе утро! Привеет! - Ответственная процедура - меряем температуру. Как твоя нога? Заживаем по чуть-чуть.

Дарина та Ярослава - студентки Харківського медуніверситету - самі попросилися в госпіталь - допомагати виходжувати бійців.

- Сколько уже можно Рома? Уже полтора месяца и температура. Ничего скоро поправимся.

23-річний Роман потрапив під автоматну чергу, біля Луганська. Більше місяця - на лікарняному ліжку. Каже, завдяки підтримці цих дівчат одужує швидше.

- Как говорят в армии - підвищують морально-психологічний стан бійців.  Приходят общаются, улыбаются. Выздоравливать надо обратно ехать.  У меня там ребята остались.

Врятувати молодих хлопців, учасників АТО - намагаються всі разом. Ось люди групами на собі переносять бронежилети через кордон. Так - їх не потрібно розмитнювати, можна сказати, що для себе.

А ця людина пожертвувала армії дійсно свою броню. Цілий БТР.

Петро Третьяк, житель села Пистин:

- Коли армія валилася, різали техніку, я його придбав. Зробив капіталку полностью. Він мені не потрібен зараз, в армії він треба. Полностью бойовий, то шо немає башні, але башня вже готова.

У бойову машину складають тушонку і консервацію. Відправляють в зону АТО. Тетяна теж сподівається, що днями знову завантажить свій автомобіль і повезе форму і техніку на блокпост. Напередодні в Слов'янську машина зламалася. Але військові обіцяють її швидко полагодити. Аби отримати таку потрібну допомогу.

Алла Матюшок, Телеканал "Інтер".